Висновки після виступу пластунів на Всеслов`янськім Джемборі 1931 року

Джемборі 1931. Українські пластунки танцюють в англійському таборі. Світлив проф. Ів. Паливода

На що нам треба звернути увагу! Постійна праця в курені не дає можливості оглянутись на пройдений шлях. Тим більше не можуть одна чи дві одиниці, які звичайно провадять курені, приглянутись добре серед нормальної праці тій нитці єдности, що злучав членів куреня в гармонійну цілість.

Мали це на увазі творці Пласту, тому для усунення створено коші. Куркні, об`єднані в кіш, мають спільні сходини, святкові виступи, зустрічі, змагання в фізично-спортовому й духовому пластовому знанні. Все це б на те, щоб курінь порівняв свої надбання, стан свойого душевного й фізично-спортового знання, щоб побачив свої недомагання, хиби та добрі сторони. Словом, щоб приглянувся в тому малому зеркалі кошового життя. Щоб це зеркало поширити, робиться окружні зустрічі, змагання, а нарешті це зеркало доходить до найбільшої своєї величини у кожного народу на загальних чи, як у нас в Пласті принйято, — обласних стрічах, змаганнях.

З розростом пластових орґанізацій окремих народів і з часом згуртування їх у світову пластову організацію, це зеркало мусіло само собою поширитись.

І так прийшло до життя “Джемборі”. Прийшло не як штучний витвір, а як природній наслідок розросту пластового життя! Крім своєї головної мети, наблизити до себе пластові організації поодиноких народів, переводити в життя і через молоді серця клич всесвітнього братерства, Джемборі має ще багато побічних цілей, з котрих найважніщою є якраз це т. зв “поширене зеркало”.

Джемборі є зеркало, в якому мають відбиватись осяги й недомагання пластових організацій поодиноких народів!

Джемборі створює конкуренцію, щоб пластові організації не спочивали на лаврах своїх досягнень, а щоб прямували завсіди до “щастя й слави”.

Подивімось тепер на себе в зеркало Всеслов`янського Джемборі. Ми бачили, як нас трактували перед Джемборі, в часі підготовки. Не можу сказати, щоби найліпше! Щойно наші перші кроки на ньому змінили дещо відношення до нас.

Правдою є що з боку пропагандивного мало воно для нас величезне значіння! Стрічали ми багато чужинців-пластунів, котрі перший раз бачили українських пластунів, та й взагалі українців. Вони побачили, що українці є щось реальне, нарід, що так як всі культурні нації має свою пластову орґанізацію. Вони побачили взірці нашого народнього мистецтва у формі національних строїв та декілька дорогоцінностей-перлин з національної скарбниці у формі наших пісень та прегарних танців. Слов`яне-пластуни побачили наочно, що українці це не німецька видумка, як нас дотепно звуть поляки, а слов`янський нарід з високою, питомою йому народньою культурою.

Тим виступом ми здобули собі право горожанства у словянськім пластовім світі.

Ми бачили, що та маленька карність, яку вдалось виробити за короткий час підготовки, подобалась всім, а деякі чеські провідники нам завидували. Бачили ми, що наш загал пластунів у масі тримався добре. Коли виступали одиниці і групки, то успіхи були великі. Але коли треба було показати своє внутрішнє життя, коли треба було показати свою зжитість, пластову веселість, одвертість та товарискість — то наш загал не дописував.

Недомагала витривалість. Братія так скоро помучилась, що вже на третій день при таборових гутірках трудно було їм в більшости видобути з себе трохи не то що гумору, а звичайної пластової веселости.

Найбільше відчувалось ту хибу, шо наш загал (особливо хлопці) не вмів разговоритись з чужинцями, хоч би не розуміючи їхньої мови. Не вміли поза деякими випадками ввійти особисто в тісніший зв`язок і знайти собі приятелів.

Як же нам цего позбутись на будуче і на що треба звернути увагу?

Гуцульська колиба Українського Пласту Закарпаття на 1 Слов. Джемборі в Празі. Світлив Є. Вировий

Гуцульська колиба Українського Пласту Закарпаття на 1 Слов. Джемборі в Празі. Світлив Є. Вировий

За цей стан всіх куренів відповідають всі курінні і провідники гуртків. Вони саме й тепер мусять звернути велику увагу на вказані блуди. І кожний пластун, що має за собою деяку практику пластової праці придивившись блище нашій братві на Джемборі, міг пізнати по вказаних хибах, що гуртки і курені відбували мало і неправильні сходини. Сходини треба робити якнайчастіше. На сходинах треба звертати дуже велику увагу на те, щоб пластуни були одвертими й веселими. Програму сходин старатись якнайбільше оживити. В нас звичайно кінчиться праця в гуртку переробленням матеріалу з обсягу першого пластового іспиту. Так бути не може! Пласт має дати своїм членам всебічне виховання. Скільки то є цікавих річей з обсягу техніки, природи, світової війни, подорожування і т. д. А наші визвольні змагання? Чи добре знають їх наші пластуни? А докладну історію нашого Пласту? А розвій пластового руху в інших народів? А народні, стрілецькі пісні?

В програму сходин можна давати щораз точку співу. Пластуни мусять знати всі народні й стрілецькі пісні. Не так, як то звичайно у нас знають кілька перших рядків, а дальше вже галайкають.

Дальше, дуже важною річчю для нас репрезентантів Укр. Пласту є народні танці. Факт, який ми побачили на останнім Джемборі в таборі “Духновичівців” (організація москвофілів на Підкарпаттю) повинен нас також дечого навчити. Ось він, — “Духновичівці” танцюють нашого гопака. Зробили присіди й скінчили. Як вони здивувались, коли публіка при овації (плескаючи) почала кричати: “Bravo, bravo, zdar Ukraine”. Духновичівець пояснював, що вони – “русскі”, але хтось з публіки заперечив, що мовляв, які там вони “русскі”, як “танцюють український присідок”. Це один факт, а ось вам другий. Зайшов один наш пластун до табору польських пластунок, вони бачать, що українець і просять, щоб затанцював їм який-будь наш народній танок. Він розуміється відпекується руками й нотами, бо не знає жадного. Таке другий раз не повинно повторитись! Кожний український пластун повинен знати національні танці.

Тільки доброї волі і трохи ініціативи, а праця в курінях піде правильно. Вона стане цікава й притягне весь загал до праці. Виведе наших пластунів з дотеперішнього застою! А то коли подивимось на наше тутешнє пластове життя, то мається вражіння, що це вже “пережитки” (по їхньому!), яких нічим не можна зацікавити.

Джемборі 1931. Українські пластунки танцюють в англійському таборі. Світлив проф. Ів. Паливода

Джемборі 1931. Українські пластунки танцюють в англійському таборі. Світлив проф. Ів. Паливода

А нарешті листування з чужими пластунами. Ми зібрали стільки адрес, стільки нав`язали знайомств, що дійсно гріхом було би не використати їх. Листування можна б уважати тепер за звичайну працю пластуна. Те, чого політики не можуть зробити роками, то ми пластуни можемо зробити легко в короткім часі через молоді серця чужого пластунства.

Хай кличі — зжитість — пісня — веселість — національний танок та листування будуть вихідною точкою в праці куренів і гуртків на найблищий час! Готуйтесь бо Світове Джемборі 1933 недалеко!

Ржевниці, 29.7.1931,

Козак Нитка, ст. пл. розв. “Бурлака”

Джерело: Молоде Життя, ч. 2 (78), Прага, січень 1932


Найкращий лайк – це 20 гривень 🙂

Завдяки вашим пожертвам наш проект розвиватиметься далі, публікуватиме більше статей, архівних матеріалів та репортажів з історії Пласту та українського молодіжного руху.




*

One Response to Висновки після виступу пластунів на Всеслов`янськім Джемборі 1931 року

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Запрошую підписатися

Друзі, час від часу ми формуємо листи з найцікавішими матеріалами та подіями.

пластун Цяпка

You have Successfully Subscribed!