12 квітня Пласт відзначає річницю першої Присяги

Михайло Галущак, для ІА ZIK

Як не парадоксально, але наше суспільство мало знає про Пласт, хоча у всіх на вустах його вихованці: Степан Бандера, Роман Шухевич, Любомир Гузар…

Про те, який вплив на розвиток українського скаутського руху мали Російська та Австро-Угорська імперії, що спонукало Франка назвати цей рух саме «Пластом», чому День пластової присяги 12 квітня спочатку відзначали 21 квітня, яких пластових законів Блаженніший Любомир продовжує дотримуватись, та до чого безпосередньо закликають пластуни нас сьогодні, ми розмовляли з керівником Музею-архіву Пластового руху Ольгою Свідзинською.

Ст.пл. Ольга Свідзинська

Ст.пл. Ольга Свідзинська

– Як виник скаутський рух?

– Ідея нової системи виховання молоді, докорінно відмінної від шкільної, була на часі в усьому світі. Якщо в Канаді виходили книги Е. Сетона-Томпсона, то на українських землях тут і там творилися гурти підлітків, які, спираючись на козацькі традиції, влаштовували змагання, ігри, гартували дух і тіло, тобто жили так, як живуть теперішні пластуни.

Заслуга Бі-Пі (Роберта Бейден-Поуела, засновника скаутінгу) у тому, що він систематизував свій власний досвід, здобутий під час служби у Британській армії, виклав його у доступній формі і придумав назву. Власне, так і робилися всі епохальні відкриття в людській історії: суспільство дозрівало, готувало ґрунт, і тоді знаходилася особа, що вміла найтонше відчути потребу нового, зрозуміти це нове, витворити і передати іншим.

– Яким чином ідея скаутського руху потрапила на українські землі?

– В Україну скаутинг прийшов двома шляхами, зумовленими історично. Перший – через Російську імперію. Під час своєї подорожі світом Бі-Пі відвідав Росію, був прийнятий при дворі. Цареві сподобалась ідея мати таку собі маленьку армію. Він їх називав «потєшними».

Другий шлях поширення – через Австрійську імперію. Одним із засновників руху на цих теренах був Іван Чмола. Він закінчив Перемиську гімназію, ще під час навчання очолював самоосвітні гуртки молоді. Вже як студент Львівського університету він скликав таємні сходини з наміром організувати скаутські гуртки. Учасники збирались у домівці Товариства «Січ». Кожен приходив сюди з невеликим інтервалом у часі, вікна затемнювались, щоб ніхто не здогадався, що відбувається якесь зібрання.

Засновник скаутського руху лорд Байден-Пауелл чіпляє відзначку до тотему 3-го загону вовченят грецьких скаутів в Порт-Саїді, Єгипет (7 листопада 1934 р.)

Засновник скаутського руху лорд Байден-Пауелл чіпляє відзначку до тотему 3-го загону вовченят грецьких скаутів в Порт-Саїді, Єгипет (7 листопада 1934 р.)

– Пані Ольго, розкажіть, будь ласка, звідки взялась назва «Пласт»?

– Тогочасним центром розвитку галицького спорту було товариство «Сокіл-Батько», провідником якого був Іван Боберський. Петро Франко, на той час активний спортовець, саме захопився ідеями Бі-Пі. Для нової течії була потрібна влучна українська назва, тож Петро звернувся по допомогу до Боберського, який був творцем української спортивної термінології. Як згадував згодом ще один співзасновник організації Степан Гайдучок, у «Соколі-Батьку» довго дискутували, але назви не знайшли. Врешті, Петро Франко сказав: «Здається, щось є», – і пішов додому. Незадовго після того в газеті «Діло» з’явилася його стаття «Пластуни». У ній Франко переказав нарис Якова Кухаренка про козаків-розвідників у Кубанському війську, коротко розповів про появу системи Бі-Пі і підсумував: «Український Змаговий Союз думає і в себе завести відділ «пластунів» в горах».

Запровадження Пласту як секції при «Соколі» було доручено Петрові Франку (у цьому йому допомагали обидва старші брати) і Степанові Гайдучку.

Олександр Тисовський. Посібник "Пласт", 1913

Олександр Тисовський. Посібник “Пласт”, 1913

– Офіційно заснування Пласту припадає на 12 квітня 1912 року?…

– Історія свята першої Пластової Присяги пов’язана з ім’ям ще одного засновника – Олександра Тисовського.

Олександр Тисовський був радше теоретиком, аніж практиком. Гімназисти знали, що вчитель має якісь особливі ідеї, і, коли Тисовському довелось заміняти колегу на уроці, попросили розповісти про це. Так пластова система була озвучена і знайшла прихильників серед гімназійної молоді. Як подав Тисовський у гімназійному звіті за 1911–1912 рр., його перше заняття відбулося 21 квітня 1912 р.

І разом з тим, сьогодні Пласт відзначає день 12 квітня як річницю першої Присяги. Правдоподібно, колись трапилася звичайна помилка, а згодом на неї наклалися інші події, що справді відбувалися у цей день. Для дослідника це дуже цікава історія. А для Пласту, власне, нічого революційного: ця дата, хай і символічна, об’єднує багато подій квітня 1912 року, а це, окрім заснування гуртка О. Тисовського, і створення «сокільського» гуртка С. Гайдучка, і жіночого гуртка П. Франка при учительській семінарії.

Виказка Якова Булаєвича

Виказка Якова Булаєвича

– Яка була концепція Пласту на початковому етапі його створення?

– Побутує думка, що Іван Чмола створив військовий Пласт, Петро Франко – спортивний, а Олександр Тисовський – весь Пласт. Справді, Тисовський випрацював засади для нової організації, уклав Пластовий Закон, зрештою, видав підручник «Життя в Пласті». Його підхід до пластування був дуже строгим: він вимагав ідеального дотримання Пластового Закону. Іноді він заглиблювався в якусь особливу тему, і ця тема для його вихованців ставала панівною. Зокрема, коли святкували 100-річчя від Дня народження Тараса Шевченка, всі сходини були пов’язані з Кобзарем. І на якомусь етапі хлопці збунтувались і сказали, що вони не літературознавці і що підуть до Чмоли, бо там вчать стріляти.

Пласт не одразу прийшов до врівноваження різних напрямків виховання. Важливою складовою руху була і є мілітарна, адже Бі-Пі сам був військовим. Видатними військовиками стали Іван Чмола і Петро Франко. Невід’ємним для Пласту є й мандрівництво. З біографії Бі-Пі відомо, як він вчився орієнтуватися. Одного разу йому було доручено піти в розвідку з місцевим провідником. Дорогою Бі-Пі часто оглядався назад. Коли ти йдеш стежкою, то бачиш перед собою певні образи, тобі здається, що все запам’ятав. Але коли обернутися, картина виявляється зовсім іншою. І ось коли вони прибули на місце, місцевий провідник втік від Бі-Пі, тож йому довелось повертатись самому. Тоді йому й допомогло те, що він запам’ятовував дорогу з іншого боку.

Життя в природі, без звичного для нас комфорту, вчить організовуватися, приймати самостійні рішення, робити вибір. Кожен пластун на все життя запам’ятовує такий перший досвід. Вихованці Тисовського згадували, як вони мали мандрівку на Медову Печеру (тоді ще не вулицю, а заліснену околицю Львова). Провідник пробув з ними деякий час, а тоді пішов геть. Для дітей це було справжнім шоком, але вони витримали це випробування.

Ранкова руханка на пластовому таборі

Ранкова руханка на пластовому таборі

– Кого з відомих пластунів Ви могли б назвати? І яке значення у їхній діяльності мав досвід членства у Пласті?

– Дуже важко визначити міру впливу Пласту на кожну окрему особистість. Адже на формування характеру людини впливає багато різноманітних чинників. Чим раніше дитина потрапляє в Пласт, тим більше може від нього отримати.

Щодо вихованців Пласту, то, працюючи над реєстром пластунів 1912–1944 років, бачу, що практично кожен залишив слід в нашому минулому. Натомість відомими широким верствам українського суспільства пощастило стати небагатьом. В минулому це, безперечно, Степан Бандера та Роман Шухевич. Сьогодні Україна пізнає Квітку Цісик, знає імена владики Бориса Ґудзяка і кардинала Любомира Гузаря. Пригадується, коли ми Блаженнішому вручали пластову нагороду, він казав, що не мав можливості тривалий час відвідувати табори чи мандрувати: «Якби ваше життя залежало від мого вміння в’язати вузли – я вам співчуваю». Натомість, він прекрасно пізнав вартість Пластового Закону і першого Головного Обов’язку: бути вірним Богові і Україні.

Вітальне слово Любомира Гузаря під час відкриття Міжнародної конференції до 100-ліття Пласту

Вітальне слово Любомира Гузаря під час відкриття Міжнародної конференції до 100-ліття Пласту

– Для пересічного українця Пласт – це невеличка група дітей. Але ж відомо, що ця організація є чітко структурованою. Тож якою є структура Пласту?

– З погляду світового Пласту, вона є дуже складною. Але те, що безпосередньо впливає на розвиток особистості – це мала група, в якій діти перебувають найбільше часу. Це гурт однолітків, де за допомогою демократичної системи виборів розподілено певні обов’язки: провідника, судді, який стежить за дотриманням закону, писаря, який все документує, скарбника, який відповідає за фінанси… Так змалку вони не лише привчаються до відповідальності, а й пробують виконувати різні суспільні ролі.

– Здебільшого, Пласт в Україні асоціюється переважно з Галичиною. Який стан розвитку вашої мережі в інших куточках нашої держави?

– Історично так склалось, що у Галичині Пласт мав більше часу на розвиток. Однак, відродження Пласту наприкінці 1980-х відбувалося одночасно у різних містах: у Львові, Луцьку, Києві… Дуже динамічно розвинулася, наприклад, Донеччина. Загалом же, ми представлені по всій Україні. Потреба у Пласті доволі велика, іноді ми навіть не встигаємо на неї вчасно відповідати.

100-ліття на мапі

– Пластова Присяга починається словами: «Присягаю своєю честю, що робитиму все, що в моїх силах…». Що є у силах Пласту для зміни сьогоднішнього українського суспільства та держави?

– Що у силах сучасного Пласту? – думаю, у силах змінювати світ навколо себе. В силах сучасних пластунів показувати добрі приклади для інших і надихати ними інших. Позитивний приклад має надзвичайну силу! Якщо ми доволі часто робитимемо якісь добрі справи, то вони переростуть у звичку, яка з часом стане способом нашого життя. Життя кожної людини зміниться докорінно, якщо вона щодня запитуватиме: що я сьогодні зробив доброго для інших? І так нам, Боже, допоможи!

*


2 Responses to 12 квітня Пласт відзначає річницю першої Присяги

  1. […] Ось здається упорядковуємо свої однострої, які то вистарався нам з УНРР-и наш командант Леонід Бачинський. Наполегливо здаємо істипи до 1-ої проби, приготовляємо точки на програму ватри: наш юнацьки гурток “Скала” – народній танок – “Катерина” і пісню “Полісся” до якої я втурувала на ґітарі та нетерпеливо очікуємо цього “великого дня”, коли весною 1947 року складаємо пластову присягу. […]

  2. […] гуртки пластунів юнаків постали в 1911/12 шкільному році у Львові, в академічній гімназії, а в слід за тим і в інших […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *