Святочний вечір Ювілею о. Августина Волошина

Вітання від студентів-русинів з Праги

Газета “Свобода”, Ужгород, число від 22 березня 1934 р.

Шістьдесятьлітній Ювілей нашого народнього будителя і провідника відсвяткувало українське громадянство цілого Підкарпаття спеціяльним святочним вечером в суботу 17. ц. м. в городському театрі нашого столичного города Ужгорода. Цей вечір був безперечно найімпозантнійшим святом із всіх, які відбулися за останнє десятиліття на Підкарпаттю.

І кожний присутний, в отій переповненій салі, відчував, що ми святкували не лише ювілей того, який працю цілого свойого життя віддав Народові, але що, як казав сам Ювілянт, ми рівночасно святкували ювілей нашої спільної ідеї, величної ідеї українського національного відродження Підкарпаття!

І з найдальших закутин, від всіх українських організацій сіл і міст Підкарпаття приїхали делегати привітати Того, який збудив національну свідомість найширших мас Народу, не дав заснути йому і в часі найгіршого лихоліття, щоби народ найшов дорогу до свойого Ханаану!

Відгукнулись на цей Ювілей і Брати наші по той бік Карпат і ті, що розкинені по Женевах і Лондонах кують кращу долю для всего нашого Народу. Прийшли з пошаною і чужинці а навіть противники, прийшли побачити побіду праці і Ідеї.

На свято прибули і многі достойники, Його Ексцеленція Мукачівський Епископ Мсгр. А. Стойка зі Всечеснійшою Капітулою, Заступник Земського Президент та Др. Лев Єх, Ст. Радник Краєвого Уряду п. Вопршалек і ін.

Радники Краєвого Уряду, Директор Держ. Поліції, Др. Герр, Представник Ужгородського Дивізійного Генерала, Шеф Шкільного Реферату Міністерства Шкіл і н. о. Др. Славік, Протоігумен Чина Св. Вас. Великого О. Булик, Члени Головного Виділу Товариства “Просвіта”, Редактори місцевої преси (між іншими і принагідно переїзджаючий редактор одної американської часописи), та много інших.

Святочний вечір відкрив знаменитою промовою Др. Михайло Бращайко, в якій представив нам життя Ювілянта від його наймолодших літ, час студій і перші початки Його народньої праці. Пригадав нам ті бурхливі часи, коли в роз падаючій перегнилій монархії повіяло свобіднішим духом і Ювілянт в журбі за будучність і кращу долю нашого Підкарпаття старався злучити нас в одну державу із цілим нашим українським Народом. Але коли показалося, що це було неможливим і що не можна було перевести тоді злуки навіть із нашою Буковиною і Галичиною, тоді Ювілянт прийшов до переконання, що найкраще буде злучити Підкарпаття із найбільш нам прихильною славянською державою Чехословацькою Республикою. Промовець відтворив нам той грізний для нас момент, колито грозило нам, що наш Ужгород мав ввійти в границі нинішньої адміністративної Словаччини і наш Ювілянт тоді рішучо запротестував проти того можливого безправства і на знак протесту зложив до рук міністра Шрамка свій посольський мандат і своєю рішучою поставою тоді виборов, що наш Ужгород став нашою краєвою столицею. Присутні часто переривали промову бесідника гучними оплесками.

Після промови хор Жіночої Семінарії, під управою п. Аркаса просевав кантату на честь Ювілянта. Але мабуть наймилійшим привітанням був виступ сиріт із нашого сиротинця на Ракоція вул. Вони прийшли, як найкращі »квіти Підкарпаття«, привітати свойого добродія і »Батька«, який дарував їм свій гарний дім і вони вже не мусять тинятися під чужими плотами. Рівнож їхні гарні вільноручні вправи, при хоровому супроводі наших прекрасних українських пісень були правдивою окрасою вечера.

Наш поет В. Ґренджа-Донський продеклямував зі зворушенням свій власний, спеціяльно написаний для цього ювілею, бадьорий вірш »Борцеві!«

Від нашого столичного города привітав Ювілянта староста Грабар, який рівнож від імени города заявив, що Ужгород повік буде вдячний Йому за те, іцо своєю мужньою поставою недопустив, щоби Ужгород опинився в межах Словаччини і добився, що Ужгород лишився столицею нашої Підкарп. Країни.

Дир. Штефан привітав Ювілянта від Учительської Громади Народовецького Учительства Підкарпаття, якого Ювілянт є почесним головою.

П. Невицька від імени »Жіночого Союзу« і всіх його секцій, як рівнож і цілого українського жіноцтва Підкарпаття, подякувала Ювілятові за те, що своїм народнім напрямом дав почин і вказав правильний шлях організації всего нашого жіноцтва.

Український Пласт Мукачівщини, передав через п. Свереняка свою гарну адресу вітаючи Ювілята гучними кликами: »Сильно, Красно, Обережно, Бистро!«

Після тих привітів заняла місце на трибуні тричленна комісія в складі Др. М. Бращайка, Епископського Секретаря о. Дра Міня і Др. Долиная, Др. Долинай прочитав, під гучні оплески присутніх, привітання від Пана Президента Республики Т. Ґ. Масарика, яке надіслала Президенська Канцелярія, а рівнож привітання від Міністра Шрамка, Міністра Досталька, Земського Президента Розсипаля і Української Парляментарної Репрезентації в Варшаві.

о. Др. Міньо прочитав насамперед привітання від Нунція Римсько-Апостольського Престола в Празі, Його Ексцеленції о. Дурі, який був уповноважений переслати одержане з Риму для Ювілянта Благословення Святійшого Отця Папи Римського. Далі відчитав письменні привіти від нашого Мукачевського Епископа Його Ексцеленції О. Стойки, Пряшівського Епископа Й. Е. о. Ґойдича, Югославського Епископа Й. Е. о. Няради, Львівського Епископа Суфраґана Й. Е. Дра Бучка і о. Пралата Куницького, від Української Грекокатолицької Львівської Метрополії.

Під довготреваючі оплески присут них виступили на сцену делегати з місць, із сіл, городів і округів цілого Підкарпаття. Першим привітав Ювілянта дир. А. Алиськевич від нашої Державної Реальної Гімназії в Ужгороді, а далі інсп. Ревай від Педагогічного Товариства, вручаючи прекрасно розмальовану грамоту, інсп. Ворон від »Народовецького Учительства Севлющини, з адресою »Першому Народовцеві і Народньому Борцеві за визволення Підкарпаття«. Інсп. Гриць і Др. Стахура від всіх Українських Організацій Берегівщині, інж. Романюк привітав від Редакції час. »Світло« і передав грамоту від всіх Українських Організацій города Мукачева. Грамота була скріплена спеціяльно різьбленою печатю на взір середньовічних для підкреслення історичного значіння Мукачева, що в історії Українського Народа Підкарпаття відіграв особливу ролю.

П. Василь Сопко привітав від Народовецького Учительства Іршавського Округа, п. Клемпуш передав гарну грамоту від всіх українських організацій Ясіня з тризубом, як національним знаком всіх Українців, а рівнож передав від »Жіночого Союзу« в Ясіні гуцульську скатерть. П. Ворохта передав привіт від укр. організацій Рахова, п. Бойчуківна від Укр. Організації Бичкова, п. Гудяк від Української Академічної Молоді цілого Підкарпаття, п. Медвідь від народовецького учительства і читалень Чингави і околиці, п. Ігнатко від читальні Просвіти в Білках, п. Лацанич від імени всіх бувших учеників Ювілянта а п. Вайда від Укр. Нац. Молоді Підкарпаття.

Після того Др. Долинай прочитав дальші письменні привіти: Насамперед від Центрального Товариства »Просвіта« в Ужгороді і всіх його Секцій, як Матері всіх Українських Організацій Підкарпаття, »свойому Основникові і Місгоголо ві«. Від Президії ХристіянськоНарод ньої Партії в Ужгороді, Редакції Свободи, як рівнож від Президії Чехословацької Людової Партії і від найстаршого українського Товариства »Просвіта« у Львові, Українського Університету в Празі, Української Госп. Академії в Подєбра дах, Укр. Високого Педагогічного Інституту в Празі, Музею Української Визвольної Боротьби в Празі, Українського Бюра в Льондоні, від численних українських політиків, університетських професорів і багатьох приватніх осіб. Всіх привітів навіть не можна було прочитати, бо було їх понад 470!!! Деякі поодинокі телеграмі будуть чергово поміщува тися в дальших числах »Свободи«.

Перед закінченням Свята, встав зворушений Ювілянт і подякував всім присутнім і неприсутнім за привіти і те величне Свято, якого він (і мабуть ніхто!) не сподівався, а яке приймає як признання і поклін тій великій Ідеї, для якої жив і хоче працювати до кінця свойого життя.

На кінці хор Мужеської Учительської Семінарії, під управою інж. Пет рівського бадьорою кантатою »Слава Тобі« і трикратним »Многая Літа«, закінчив це величне Свято, Свято Ювілею Народнього Працівника і побіди ідеї Українського Національного Відродження Підкарпатської Землі.

Вітання з Коломиї, аркуш 1

Вітання з Коломиї, аркуш 1

Вітання від Степана Росохи та Миколи Лелекача

Вітання від Степана Росохи та Миколи Лелекача

Вітання

Вітання

Вітання від о. Діонісія Ткачука

Вітання від о. Діонісія Ткачука

Вітання з Тернова

Вітання з Тернова

вітання від Руської народної кухні

вітання від Руської народної кухні

Вітання від студентів-русинів з Праги

Вітання від студентів-русинів з Праги

Вітання від Леопольда Галицького

Вітання від Леопольда Галицького

Вітання від Карановича Й., аркуш 2

Вітання від Карановича Й., аркуш 2

Вітання від Карановича Й., аркуш 1

Вітання від Карановича Й., аркуш 1

Вітання від Івана Фленькова

Вітання від Івана Фленькова

ВІтання від дівочого кружка

ВІтання від дівочого кружка

Вітання від читальні с. Дубове

Вітання від читальні с. Дубове

Вітання з Заріччя

Вітання з Заріччя

Вітання з Коломиї, аркуш 2

Вітання з Коломиї, аркуш 2

*

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *