Сходини рою “Дельфіни”, Сімферополь, 24 січня 1993

Сторінка з ройової хроніки

На неділю, 24 січня 1993 року припадали чергові сходини нашого рою “Дельфіни”. Особливі вони були тим, що того ж дня сімферопольська “Просвіта” відкривала виставку, присвячену 75-літтю 4 універсалу Центральної Ради. Тож після відкриття нам дозволено було провести сходини не у звичній кімнатці “Будинку офіцерів”, а у залі, де була розташована виставка.


Для мене було незвичним також те, що навколо крутився фотокореспондент газети “Кримська світлиця” Костянтин Дудченко (це його фото ви бачите як ілюстрації до цієї замітки). Оце на вишколах кажуть, що дітям новацького віку складно утримувати увагу довго на чомусь одному. Але моєї короткої розповіді про УНР не могли дослухати не діти, а фотограф. Після двох загальних кадрів і виконання пречудового портрету моєї сестри він почав перебивати розповідь, бо далі йому нічого було фотографувати: “Нехай ті троє встануть!”

Я намагалася делікатно пояснити старшому панові, що “ті троє” не мають чого вставати, що він заважає їм слухати, що вони на сходинах, а не на фотосесії 🙂 Але кожен знає свою роботу і не знає чужої. Тож мені довелось дозволити йому зробити той кадр, який він хотів, а потім продовжити розповідь.

Нехай ті троє встануть!

Нехай ті троє встануть!

А от коли ми почали грати в гру “Сліпі вартові”, захопленню кореспондента не було меж. Але тоді вже ніхто на нього не зважав.

Гра "Сліпі вартові": вояки рятують свого друга з московського полону

Гра “Сліпі вартові”: вояки рятують свого друга з московського полону

Спостерігає за грою помічниця сестрички Ірина Аксент

Спостерігає за грою помічниця сестрички Ірина Аксент

Далі ми майстрували (як я собі пригадую, то були якісь гармати з паперу – майстерку я вигадала перед заняттям зі страшною бідою, чомусь у мене тоді зовсім не було ані ідей, ані вміння на цей вид діяльності), щось співали, вивчали виставку (шукали бороду Грушевського).

А наступного разу у нас була розкішна зимова теренова гра в парку “Салгірка”, але це вже інша тема…

Сторінка з ройової хроніки

Сторінка з ройової хроніки. На фото: рій “Дельфіни” слухає розповідь. Сестричка Дитина (спиною), Самаджон Ачилов, Марічка Дятчина, Антін Власенко, Алішер Ачилов, Святослав Мзоков, Ростик Шило, Катруся Свідзинська

Текст: ст.пл. Оля Свідзинська

*

4 Responses to Сходини рою “Дельфіни”, Сімферополь, 24 січня 1993

  1. Ольга сказав:

    Спасибі, Андрію, на доброму слові! Не віриться, що то вже два десятка років минуло.
    Фотограф наш відійшов у Вічність 2002 року, на 79 році життя.
    А в чотирьох “дельфінчиків” підростають донечки. Про двох не знаю нічого.

  2. Ольга сказав:

    Зіно, були, ще й як 🙂 Тільки щось мене ніяк визнавати теперішні кримські пластуни не хотіли. Наш рій діяв від травня 1992 року, влітку того ж року 5 осіб було на таборі “Слідами предків” на Тернопільщині (+тато, який сповняв обов’язки магазинера), і двоє були на таборі УПЮ “Повстанська ватра” (більш відомий паралельний хлоп’ячий табір “Клич лицарів”). Антон і Алішер ще таборували як новаки 1993 року на “Оленях” недалеко Гошева. Антон потім повернувся і пластував уже з вами, зокрема, їздив на “Орликіяду” і на Джемборі в Прагу (є десь такі фотографії). Зараз працює суддею. Ще двоє – Марічка Дятчина і Ростик Шило – останній раз їздили на табір 1995 року з сихівськими куренями (Полуботками і Зарицькими). А ще 1993 року у нас було щось типу Свята Весни на Мангупі. Про це я потім напишу.

  3. Ірина сказав:

    Випадково у пошуку побачила посилання на цю сторінку. Цікаво читати про себе в інтернеті 24 роки потому 🙂 Ще мають бути і в мене ці фотографії. Дякую, Олюню, за спогади!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *