Пласт на Великій Україні

Ісаїв Петро

Іс[аїв] П[етро]. Пласт на Великій Україні

Перед війною не було українського скавтінґу на Великій Україні, але багато укр. молоді в деяких містах України належало до російських організацій, які були диванною мішаниною зовнішної форми скавтінґу з кадетською муштрою, і з яких першу заложив Олег Пантюхов в Царськім Селі 1910 р. Членів тих Організацій звали звичайно “потєшними”.

Підчас війни прийшли разом а французькими і англійськими впливами більш західні взірці скавтінґу, але звичайно при зустрічі з московською дійсністю неодно зісталось порожньою формою. Укр. молодь, що належала до тих московських організацій, не можемо назвати скавтовою, і то українською, бо у неї не було скавтового змісту, тільки дещо з форми, як також її більшість не почувала себе Українцями.

Першу справді українську дружину юнаків-скавтів заснував весною 1918 р. в Білій Церкві Евген Слабченко, колишній інструктор-скавт. Її членами стали українські середньошкільники, які до того часу були в московських дружинах. Для цеї новозаснованої укр. скавт. дружини прийшли з вельми великою моральною і матеріяльною допомогою деякі Січові Стрільці (перед війною члени укр. Пласту в Галичині), як також деякі старшини 1-го Укр. Корпусу та голова “Просвіти” Д-р Модест Левицький, через що скавтова організація відразу стала міцно на ноги. Уложено тоді скавтовий статут та призбирано всі потрібні матеріяли. За однострій принято загально скавтовий, за відзнаку замість “Fleur de lys” (бурбонської лілії) три колоски жита, а гаслом слово “Вартуй”.

В 1918 р. скавтова організація поширилася дальше по Вкраїні. Заложено тоді дружини в Київі, Каневі, Хвастові, Винниці і Катеринославі, як також видано книжку “Український Скавт”, зладжену Евгеном Слабченком.

Протягом 1919–1920 р. завдяки енергійній праці добр. Русової повстають скавтові товариства в Каминці, Жмеринці, Умані і Житомирі.

Юрій Гончарів-Гончаренко, Євген Слабченко, Мир. Григоріїв

Юрій Гончарів-Гончаренко, Євген Слабченко, Мир. Григоріїв

Московсько-большевицька окупація України спинила або й цілком знищила молоді нарости укр. скавтінґу. Тільки далеко від рідного краю над берегами Велтави в Празі, деякі його члени, що туди виеміґрували, як студенти вис. шкіл заложили “Клюб Укр. Ольд-Бой-Скавтів Золотого Тризуба”, який нав’язав зносини з чеськими скавтами і вступив до Союзу Чеських Скавтів. Большевики поставилися вправді дуже прихильно до скавтінґу, але надали йому цілком пролєтарсько-большевицьку ідеольоґію, хоч і однострій та дещо з програми праці взяли від “буржуазних” скавтів. Скавти, що не стали по стороні “совєтів” мусіли розв’язатися, або існувати потайки.

Большевики з своїм приходом почали організувати відділи “юних комуністів”, але вони не розвинулися чомусь нігде. Щойно в 1922 р. коли Інокентій Юков та жінка Леніна, пані Крупська взяли в Росії організації молоді під свою опіку, справа була зрушена з мертвої точки. Видано чимало книжочок та поведено широку пропаганду, в якій пропоновано навіть задержати назву “скавт”, але надати їй значіння “пролетар”. Тоді то московський „Комсомол” почав завзято організувати на Вел. Україні відділи “молодих піонірів”, якими опікується правительство.

Однак український “Комсомол” почав формувати відділи “молодих спартаківців”, до яких Москва не має спеціальних симпатій. З тої причини почалася між центральними комітетами українського і московського “Комсомолу” боротьба, задля якої виникали часто бійки між “спартаківцями” та “піонерами”.

Ісаїв Петро

Ісаїв Петро

Ідеольогія спартаківців та піонірів не покривається в ідеольогією бейденпавеллівських скавтових організацій. В неї входить багато дечого з партійно-політичної большевицької програми, та про те блище іншим разом.

(За статтями О. Яремченка, поміщ. в час. “Воля”, т. ІІІ, ч.12, 1920, Відень; “Поступ”, ч.10, 1923; “Гром. Вістник” ч.20–22, 1923 і за статтями “Jamboree” ч.14, 1924 і ч.17).

Молоде життя. – 1927. – Ч.8 (47). – С.9.

 *

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *