Іван Чмола: батькам учнів Української гімназії у Яворові про Пласт

Пластовий закон

«Раз добром налите серце
ввік не прохолоне»

Тарас Шевченко

До Високоповажних батьків (матерів, опікунів) учеників Української гімназії у Яворові

Безумовним бажанням кожного батька є дати своїй рідній дитині якнайкраще виховання. Гордість кожної матері вимагає, аби її дитина вийшла між люди, аби виробилась такою людиною, котра б на старости літ сказала своїм батькам сердешне спасибі!

Значить, міри і засоби у вихованню дитини батьками мусять бути настільки доцільними, щоби здійснили оці побажання, а вже ж в ніякім разі не йшли проти. Зокрема обов’язком сьогоднішних учителів є оцим намірам батьків іти назустріч, так сказати б, праця батьків і вчителів мусить доповнюватись, зливатись в одну цілість: виховання вповні гармонійно розвиненої людини. Батьки вправі вимагати від своєї рідної школи не тільки вивчення їхніх дітей предметів цього обсягу знання, яке обов’язує дану школу, але також видобути і скріпити в дитині ті душевні та фізичні прикмети, котрі складаються на цілість гармонійно розвиненої людини. Щоби дитина, кінчаючи школу, винесла не тільки потрібні їй свідоцтва, але була здатною до життя, була корисною [нерозб.] для своєї нації.

Як в кожній области людського знання й техніки є все розвій і поступ, так само і царина виховання дошукує оці доцільні і певні шляхи, котрі мають здійснити як конечну мету педагогії — виховання вповні гармонійно розвиненої людини, якої всі її здатности повинні виявитися якнайбільш яскраво. І як пр.: обов’язком інжинирів слідкувати за новими здобутками техніки, так знову святим обов’язком вчителів тримати руку на живчику цеї постійно розвиваючоїся области виховання, використати на довіреній собі молоді оці новодобуті методи, більш доцільні від давніх, і облегшити їй досягти цього ідеалу гармонійно розвиненої, вповні життєздатної і життєрадісної людини. Від гармонійно розвиненої людини вимагається всестороннього розвою усіх її здатностей, повного розвою духовних і фізичних прикмет. У такої людини не може бути ані духовного, ані фізичного слабосилля. Розвій духу не може йти коштом тіла — і на відворот. Бо в першому разі отримаємо людей хворих фізично, нездатних до праці і життя — живих трупів; у другому — людей з односторонньо одними розвиненими м’язами, іноді упадком других, в остаточному висліді — людей, у котрих фізичний розвій пішов на кошт духового.

З цього боку сьогодні погляд на спортові гуртки молоді, які мають один виключно спорт на увазі, спорт, котрий сам для себе є ціллю, з цього погляду оці спортові гуртки є недоцільні. Широке зате розповсюдження в останніх часах здобуває собі позашкільна система виховання молоді, звана у нас «Пласт», а у вітчизні тієї системи в Англії — «Scouting».

Досі не придумано нічого кращого з цього боку, що би так всесторонньо доповнювало працю самої школи на шкільних лавках, то значить виховувало молодь з практичного боку з пов’язання і розуміння громадських обов’язків, любови рідного краю, защіплювало і вишколювало етичні й естетичні почування, а одночасно давало так виявити себе усе великій ініціятиві й активности молоді і підходило більш під її нахили і бажання, як саме оцей метод, що є суттю пластових гуртків.

Найважніша ідея і успіх цього методу міститься в тому, що природні стремління хлопців, як, приміром, змагання до суспільної організації, активности, стрічи з природою, повертається на корисні завдання і виховуючі характер; зокрема вік навчання молоді, який завжди являється небезпечним, саме важний тим, що душі молоді в цьому віці дуже легко усе приймають. І важно тут, аби ці податні на кожний посів душі засіялись корисним зерном, аби кожного серце в тім рішаючім часі було «раз добром налите…» Тоді воно «ввік не прохолоне!»

Пласт, «улад молоді всестороннього і патріотичного виховання», обнімає молодіж у віці від 12-18 року включно. Одразу стати пластуном не можна. Треба спершу перейти певні проби, виказати добру волю стати пластуном і певне пластове знання. Самі пластуни знову переходять ріжні проби, котрі ділять їх на ріжні степені. Крім цього, до Пласту допускається хлопців нище 12 літ в характері так званих новиків.

У пластовій організації є свої закони і правила. Особливу вагу кладеться в Пласті на життя серед природи. Численні прогульки, дальші і блищі, вакаційні табори, ведені польовим порядком, дають молоді нагоду познайомитись з природою. Природа сама вироблює естетичне почуття і робить кожного юнака дуже податним на все добре. Численні праці на ріжні теми і гутірки по таборам доповнюють в не одному знання учеників і дають корм для ума. Принагідне обучування ріжних фахових робіт які з одного боку виробляють так потрібну в нинішніх часах порадність, як з другого боку викорінюють неумістний погляд, що існують фізичні — потрібні і корисні для людей — праці, котрих треба стидатися, а противно зроджують пошану і розуміння ціни кожної праці.

При цім треба розвіяти побоювання батьків щодо занедбування учеників-пластунів шкільних обов’язків через заінтересуванняся Пластом; треба тому виразно підкреслити, що за занедбування всяких обов’язків (§2 «Пластового Закону»), а зокрема шкільних, пластуна жде виключення з Пласту. Крім цього, треба зазначити, що хлопці все одно велику частину дня переводять поза школою і то в ріжних товариствах — мимо волі батьків; товариствах, котрі викривляють, калічать і псують молодечі душі. Згуртування цеї молоді в ідейній пластовій організації дасть незвичайно широке поле до праці, ініціятиви — одним словом, дасть вихід молодечій енерґії в добру сторону, виробить шляхотних, чесних, сильних, радіючих життям і працею громадян в якнайповнішім розумінню цього слова.

Поданий нище «Пластовий закон», котрого кожний пластун мусить притримуватись, вияснить вповні мету Пласту.

Пластова організація вимагає, аби батьки були поінформовані з ціллю і завданнями Пласту та щоби підтримували своїх дітей на пластовому шляху. Зокрема кожний юнак, котрий хоче стати пластуном, мусить мати на це окрему письменну згоду батька або матері, зглядно опікуна.

Оцих кілька уваг під розвагу батькам з нагоди нових вписів до Пласту в місяці квітни ц р.

Яворів 3 квітня 1922 р.

Впорядчик Пласту
Чмола

Директор Укр. гімназії
Т. Ставничий

Звернення до батьків

Звернення до батьків

Звернення до батьків

Звернення до батьків

Звернення до батьків

Звернення до батьків

Пластовий закон

Пластовий закон

* * *

ЦДІАУЛ, ф. 389, оп. 1, спр. 1, арк. 20—21зв.
Копія документа: ст. пл. Олексій Оніщук, ОЗО
Набір документа: редакційний колектив книги «Митрополит Андрей Шептицький і Пласт»

*

Підготовка тексту: ст. пл. Ольга Свідзинська


One Response to Іван Чмола: батькам учнів Української гімназії у Яворові про Пласт

  1. […] 1921 році Іван Чмола створює при яворівській гімназії «Рідної школи» 17-й курінь юнаків ім. Михайла Драгоманова та стає його […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *