День Пласту, 2012

Олександр Тисовський. Посібник "Пласт", 1913

З нагоди Дня Пласту “100 кроків” публікує цікаві спогади про заснування Пласту.

Підготовка матеріалу: ст.пл. Ольга Свідзинська

Джерело: Гайдучок С. Читаю і згадую // Сокільські вісті. — 1937. — ч. 1. — С. 5—7.

Одного листопадового вечора 1911 р. на сходинах в домівці «Сокола-Батька» Петро Франко «став “вертіти діру” в мізку проф. Боберського, щоб цей винайшов назву на “Scouting”. [..] Між нами подали пробні назви на “Scouting”. В одних викликували сміх, у других арґументи оборони. І в розгарі балачки пригадав собі Петро Франко, що в школі стрічався з відповідною назвою. [..] Вже другого дня прийшов з назвою “пласт”. Чи знайшов її в книжці, чи радився в свойого батька – не знаю. Він став серйозно студіювати пластове питання, а мені довелося в Соколі-Батьку робити першу спробу організації пласту».

Незабаром у газеті «Діло» (ч. 268 від 2 грудня 1911 р.) з’явилася стаття П. Франка «Пластуни». У ній автор пояснює, хто були пластуни-розвідники в Кубанському війську, які вміння вони розвивали для несення своєї служби і чим відзначилися під час Кримської війни 1853—1856 рр. (ці дані взято в основному з розвідки наказного отамана Чорноморського козацького війська Якова Кухаренка).

Олександр Тисовський. Посібник "Пласт", 1913

Олександр Тисовський. Посібник "Пласт", 1913

Джерело: “З юних літ українського пластового уладу”,

журнал “Пластовий Шлях”

Про Тисовського. Його спосіб праці і думання був таким:

Поки навчався в університеті – свідомо і систематично працював над собою, експериментуючи, чи може він виробити в себе ті чи інші риси. Потім сказав: “експеримент вдався”.

Наш уже високошкільний студент (Тисовський про себе) почав призадумуватись, як слід було б до такого діла підготовитися й прийшов до переконання, що заходи народу біля збереження свого існування, це просто боротьба, яку виграє нарід уповні до боротьби підготований, а це підготування, це річ кожної одиниці, члена народу, горожанина. Чим більше в народі добре підготованих громадян, тим нарід сильніший і успішніший у своїх змаганнях. Тут “деклямації” ніпричому, ні нарікання ні скарги на когось чи на щось. Хто хоче придбати свому народові силу мусить йому дати свою силу, кілько їх має, і переконати інших своїх земляків, щоб і вони свою цінну силу дали. Але теж щоби народові нічим не шкодили. Треба ще щоб усі громадяни домовилися як будуть поступати, щоб собі взаїмно не робити ні шкоди ні кривди, не гайнувати ні часу ні грома на внутрішні непорозуміння.

Олександр Тисовський

Далі він сказав: вдалося мені — вдасться іншим. І тим “іншим” встановив таку саму планку, яку встановив був для себе.

В такому, сказати б, творчому настрої підглянув я, вже як студент філософії, в незнайомого мені товариша-поляка під час університетського викладу брошуру А. Малковського – перший невеликий підручник скавтінґу в польській мові. Мене здалека зацікавили рисунки і назви розділів. Відразу після викладів пішов я до книгарні і купив цю книжечку. Я прочитав її з великим зацікавленням і був захоплений помислом Бейден Пауела.

1911 року прийшов на роботу в гімназію. І почав усіх діставати своїми думками.

Разом з тим брав папір і писав всілякі версії – як то можна буде організувати.

Почав писати статті в Ділі під загальною назвою “З думок чудака”. Промацував ґрунт.

Паралельно в гімназії вів розмови з вчителями. Теж промацував ґрунт. Йшлося про витворення системи виховання, яка б була ідеальною і давала новий тип людини. На тому ідеалі йому сильно залежало. Але інші розуміли скавтинг вузько, що відображено у 15-сторінкових роздумах ДРОТа п.н. “Звідки взяв ся Пласт” (написано приблизно в грудні 1911 чи в січні 1912).

У правдиво великі ідеї треба вдуматись, треба зрозуміти їх дійсну вартість і сю вартість висказати словами, а не подавати зверхньої форми, наче б она сама була змістом ідеї. .. скавтінґ – се плід ума, що зумів підглянути житє, дійсність, і з неї построїв свою теорію: ся теорія не є вислідом чистої розумової спекуляції, лиш просто відбиткою дійсности… Українці мають поки що лиш питомо українську назву на скавтінґ і то назву яка своїм язиковим і історичним значінєм вповні відповідає анґлійскому слову “scout”.

Посвята прапору куреня "Лісові Чорти"

Scouting – се патрольованє, слідженє, підгляданє, але в значіню благороднім, воно висловлює радше ті труди, те поконуванє ріжних перепон, сю здібність вишукувати способи і підступи, щоб здобути якусь важну для житя відомість. .. Українське слово пласт утворено як загальне означенє житя пластунів, а пластун се назва історична.

Серед його співрозмовників був і Лещій, і Боберський.

Принагідно й коротко заводились у конференційні залі розмови на тему мало ще знаного скавтінґу, про який думалося як про військову підготову шкільної молоді, теж уже введеної в австрійських середніх школах, але поза військовою муштрою нікому виховні ідеї на гадку не приходили. Зате почався конфлікт між учителями різних предметів науки, а новою організацією молоді в розумінні її організатора. Поправді повинні би були всі учителі потрактувати поважно основи й методи організації й примінити відповідні виховні способи. Але ця зрозуміла хоч явно не висказана вимога зустрілася з нерозумінням, опором і звичками давньої школи, мовляв, учень має боятися, слухати й учитися, а ні, то дістане двійку й кінець. У такому стані справи заходи організації, щоб будити в юнаках радше амбіцію до науки ніж страх перед нею, давали погані наслідки, бо деякі вчителі дошкулювали власне членам організації.

* * *

Я почав оформлювати майбутній Пластовий Закон як основу задуманої організації. Відтак чекав я лише нагоди, щоб почати все як слід. Трапилося тоді, що зійшлися в конференційній залі професори Боберський, Лещій і я, тоді суплент. Лещій почав гутірку питанням, чи ми знаємо щось ближче про якийсь новий рід зайнять для молоді, т. зв. скавтінґ, яким він зацікавився, бо це щось наче військові вправи. Він, наприклад, дуже радо повчив би хлопців дечого з військового знання. Боберський сказав на те, що чував про це, але він, зайнятий сокільськими справами, не має часу цікавитися скавтінґом спеціяльно. Я пояснив, що знаюся на цьому вже докладно, що це цілком окрема виховна система. Добре було б, казав я, застосувати її до наших умовин – і додав, що я пробую щось подібне зробити. На це Лещій сказав: “Ну, то (імя рек) організуйте ви, а я вам поможу”.

На цьому, з дзвінком на лекцію наша розмова скінчилася. Я був вдоволений, що все таки дехто з професорів чував щось про скавтінґ і прихиляється до того, щоб таке почати. Ще місяць часу коштувало мене списання і гектографування короткого уставу організації і “Закону”.

Далі трапилась нагода – в класі, з яким Тисовський мав найбільше до діла, йому дали заміняти якогось вчителя.

Після того, використовуючи одно заступство в моїй клясі, я виступив на прохання учнів, яким я був обіцяв уже давніше, з проектом організації. Я відчитав їм весь устав і закон і відкрив дискусію над моїм проектом. Хоч це було на шкільній лекції, я застерігся, що йдеться про організацію, нічим не зв’язану зі школою.

Зголосилився всі. На заняття почали ходити заледве 12. Але ці 12 регулярно ходили на сходини по суботах і на прогульки в неділі і свята. Від них він урочисто, в присутності батьків і директора, прийняв заяви вступу до Пласту і Слово Чести (усно і на письмі).

Ось зміст документу, який складали на руки Тисовському:

ПЛАСТОВИЙ ОБІТ.

Отсим даю „Пластове Слово Чести”, що:

1. Повнити му точно правила пластового уставу.
2. Беззглядно повинуватись му кождоразовій пластовій власти.
3. Правильно брати му участь в пластових вправах і забавах.
4. Оправдаю ся письменно, коли не зможу взяти участи в якій вправі чи забаві.1)
5. Правильно складати му до каси гуртка по __________________ місячно.
6. Не буду пити алькогольних напитків анї курити тютюну.
7. В разї моєї провини, якою я заслужив би на виключенє з пласту, зверну пластову виказку на руки пл. власти.
Підпис члена: ______________________

* * *

З директором вони зачепилися. Після закінчення свята директор зізвав до себе організатора й заборонив забирати від учнів письменні заяви “прихильника” вступлення до Пласту.

Ось що трапилось:

Перший зудар з владою наступив, коли я урядив перше, покищо скромне, внутрішньо-гімназійне, все таки настроєм святочне прийняття в члени Пласту, на яке я льояльно запросив директора і учительський збір. Хоч я в запрошенні прохав про точне прибуття з уваги на обов’язкову для пластунів точність у пластових сходинах, дирекція в урядовому товаристві професора-секретаря прибула з опізненням, – мабуть, для зазначення, що точність її не зобов’язує. Крім дирекції, прибуло ще один чи двоє прихильних, подеколи цікавих на цей “Пласт” учителів.

Сходини відбулися за програмою. Пластуни мали, як це стояло в друкованому вже пластовому уставі, при прийнятті їх у члени Пласту складати на мої руки письмові заяви, що вони точно сповнятимуть пластові обов’язки (т. зв. вписові карти). Під час пластового приречення, що його всі одноголосно виголошували, всі приявні встали – за вийнятком директора й секретаря.

Після сходин директор покликав мене до канцелярії і питався, що це за письма складали пластуни на мої руки. Я пояснив, що так приписано в друкованому уставі і що це заяви вірности пластовому законові. На це директор заявив, що таких заяв складати не вільно, отже щоб я це відкликав; крім того, він додав, що завважив у клясі чужих осіб (це був дехто з запрошених батьків пластунів), отже в майбутньому нікому з-поза учительського збору на такі сходини приходити не вільно.

Я вклонився і відійшов, здивований, що урядово друкованих приписів організації чомусь не вільно виконувати. Розуміється, я й не думав відкликати припису щодо складання пластових заяв, а святочних сходин я вже ніколи більше в шкільній залі не скликав.

* * *

Пластовий Герб, ескіз Мирона Федусевича

Пластовий Герб, ескіз Мирона Федусевича

Вірш “В пожарах всесвітніх” Тисовський написав 1916 року, в розпалі 1 світової війни. Цей вірш виголосили при присязі юнаки вже тоді полку ім. Петра Конашевича-Сагайдачного 19 грудня 1916 року.

Відтоді форма Присяги – читання, згодом співання “Пластового обіту” і складання Слова Чести існувала до 1930 року.

*

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *