Спорт і Пласт на Волині (дискусійні статті), 1923

Матеріал надіслав: ст.пл. Юрій Юзич, ОЗО

Я. Вербицький
Спорт і пласт на Волині
(дискусійна стаття)

Сумні і неприємні картини на нашій Волині в усіх відношеннях національного українського життя, а найбільше під оглядом спорту і пласту. На ці сторони життя молоде українське громадянство Волині не звертає ніякої уваги, неначе на річи, що не мають ніякого значіння для укр. народа. Зі жалем приходиться про це все говорити, та дійсність — дійсностю. Українське громадянство забуває на це, що крім фізичновиховуючого значіння спорт і пласт має ще і національно-виховуюче значіння для нашої молоді. Навіть з однієї цеї причини слід було б українському громадянству звернути на спорт і пласт належну увагу.

Обкладинка "Поступу"

Українських спортових товариств і пластових дружин на Волині, можна сказати: нема — тоді, як по всіх містах і багатьох містечках Волині, а рівнож і Холмщини є польські і жидівські спортові товариства й клюби, польські і жидівські скавтові дружини, хоч нечисленні, значить небогаті в членів, але всеж таки є. Видавалобся з цего, що української молоді тут зівсім немає, в дійсності одначе є її більше, чим молоді в обох національних меншостий разом. Була, що правда, в минулому році одна одніська на цілу Волинь пластова дружина при українській ґімназії в м. Луцьку, тай та завмерла. А тимчасом молодь українська з великою охотою горнулабся у пластові дружини і спортові товариства, та на жаль немає кому занятися блище цією справою та положити основи під того рода товариства для молоді української на Волині. Ґрунт отже є добрий, лиш ініціятиви не достає до того. Учительство й культурно – освітні орґанізації не дбають про це зівсім, хоч засновання спортових товариств і пластових дружин не є річчу надзвичайно трудною.

Галицьким Українцям тому конче необхідно вжити відповідних заходів до того, щоби справу українського спорту й пласту на Волині рушити з мертвої точки. В тій цілі відповідні орґанізації повинні звернутися з відповідним закликом до українського громадянства й укр. молоді на Волині. Треба як найчастіше обговорювати цю справу на сторінках укр. преси. Нашому громадянству необхідно зясувати вагу пласту й спорту взагалі, а для українського народу з окрема. Відповідні українські орґанізації в Галичині повинні звернутися в тій справі з окремим закликом до українського вчительства тутешніх середніх і виділових шкіл і до культурно-освітних орґанізацій на Волині, бо вони єдино зможуть це перевести як слід в діло. Я певен, що зробивши ці предложення — наслідки будуть, відай у м. Кремінці, Луцьку і Острозі. А коли буде засновано кілька спортових товариств і пластових дружин, то дальше поширення і збільшення їх запевнене.

Лише скоро до діла, бо час не жде.

Студентський вісник «Поступ». – січень 1923. – Ч. 1. – С. 24

Стаття Я. Вербицького

* * *

Вронський Богдан
Спорт і пласт на Волині
(відповідь на статтю п. Я. Вербицького поміщену у 8 ч. Руханково – спортового Вісника (1. III., ч. П-пу)-під таким заголовком).

І кому на ум прийде
На желудок пить голодний?
Російська байка

Спортовий запал був мабуть причиною того дивного однобічного погляду, який висловив п. Я. В. у своїй дописі. Причину застою спортового життя на Волині бачить автор у недостачі ініціятиви, поминаючи всі инші причини, о много важніші, що спричинили цей застій і котрі довгий час не дадуть спромоги розвинутися як слід укр. спортови на Волині. Спроби орґанізації були, але ніяких реальних вислідів вони не дали і дати не можуть. Причини ці — се ті ненормальні умови життя, що від кількох літ на Волині панують.

Кождий мусить признати, що сільська молодь, яка цілий день проводить у фізичній праці, до спорту не піде. Він їй зівсім непотрібний. Ліпше дайте їй духову працю; дайте працю для розуму; ратуйте сільську молодь від цеї страшної деморалізації, яка панує у волинському селі. Поширюйте освіту, але не спорт, який може лиш підорвати ще фізичну силу людини, а занимайте її чим більше реальним, більш потрібним! Мійська українська молодь, чи то реміснича, чи міщанська знаходиться у ще гіршому положенні. Більшість із них тяжкою фізичною працею разом з батьками заробляє на кусок хліба і до жадної орґанізації, яка буде вимагати ще від неї фізичної праці і грошей, яких знову нема – нізащо не піде. Меншість забезпеченої молоді дійсно могла б і повинна зайнятися спортом і пластом, але ріжні, незалежні від неї причини не дають їй цего зробити. Менша частина цеї молоді учиться в польських школах і через це не має права брати участи в яких небудь польських орґанізаціях. Друга, не значно більша частина, яка становить ледви 0,05 —0,75% всеї укр. молоді з інших незалежних від неї причин, як прим. розвязаннє українсько-російської пластової орґанізації в Острозі без ніяких до того причин і т. п. вчинки польської влади — лишена можливости працювати на тому полі.

Ніякий заклик, ніяка відозва нічого не зможе зробити доти, поки не будуть усунуті ці ненормальні умовини життя укр. молоді тут на Волині. Усунути їх знова — не в наших силах, а тому слід звернути увагу на більш хосенні і більш потрібні справи, як виховання кадрів укр. інтеліґенції, якої на Волині не має, на освіту народу й інші справи, яких на сторінках Руханково-Спортового Вісника обговорювати не місце.

Студентський вісник «Поступ». – лютий 1923. – Ч. 2. – С. 66


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *