Організація старших пластунів на Закарпатті у 1930-их роках

Джерело: Степан Пап-Пугач, Пластовий Альманах

Як читаємо у пластовій пресі – «почин для організації стар­ших пластунів дали пластуни-студенти в Празі, які, залишивши середні школи, відчули брак організації старших пластунів і тому дня 20 жовтня 1926 р. заложили перший курінь старших пласту­нів ім. Остапа Вахнянина. Першим курінним був Юрій Шерегій-Грім, а від 1929 р. – Богдан Алиськевич-Канюк (див. Пластун, 1929, чч. 4—5).

У більшості члени цього куреня були учнями покійного проф. Остапа Вахнянина. Вони взяли собі за головне завдання органі­зацію і ведення пластових інструкторських таборів. Цю працю наші «Вахнянинці» виконували з великим успіхом, доки перші його члени не покінчили високі студії і не розійшлися. При цім курені діяв і театральний кружок, який давав свої вистави по цілім Закарпатті.

Курінь "Вахняниців"

Праця цього першого куреня старших пластунів у Празі тво­рить значну частину історії українського Пласту на Закарпатті. З нього вийшли такі великі провідники, як: Юрій Шерегій-Грім, др. Богдан Алиськевич-Канюк, Данило Козіцький, Августин Чи­чура, Ростислава Бірчак-Алиськевичева та Наталка Балицька. Своєю діяльністю вони вкрили славою закарпатський Пласт і по­вели його до великого розквіту. Молодшим пластунам було честю зустрінутися і поговорити собі з одним із «Вахнянинців».

Остап Вахнянин

Шкода, що цей курінь не записався в історію Пласту, як ку­рінь «славних Вахнянинців», а тільки діяльністю його поодиноких членів. Не лишив він по собі ані своїх наслідників, що продовжали б діяльність старших пластунів між студіюючою мо­лоддю у Празі. З роз’їздом його засновників курінь так і заник.

Дня 2 лютого 1929 р. в Ужгороді був заложений курінь стар­ших пластунів ім. Івана Франка, до якого вписалося 16 членів. Перша його команда була в такім складі: Курінний — К. Кулаченко, секретар — Ю. Соколович, суддя — І. Розничук, скарб­ник — І. Хомин.

Се був другий курінь старших пластунів, на терені Закарпат­тя перший. Старший пластун Грім з приводу заложення куре­ня Франка писав:

«Любі браття! Моя душа зраділа, як мало коли, почувши, що в Ужгороді — взагалі на Закарпатті, є старші пла­стуни зорга­нізовані у курінь, що хотять працювати для нашого Пласту» (див. Пластун, 1929, ч. 7).

Коли члени-основники цього куреня розійшлися по різних місцях зайняття, він теж перестав діяти.

Третій курінь старших пластунів був заложений дня 4 лю­того 1934 р. у Хусті, під назвою «Нова Сцена». Був це курінь краєвого пластового хору з драматичною секцією. Драматична його секція відтак у 1935 р. перетворилася у самостійну групу теат­ральних аматорів «Нова Сцена», яка діяла при філії Т-ва Про­світа в Хусті. Так «Нова Сцена» заповнила ту прогалину куль­турного життя на Закарпатті, яка повстала 1930 р., після лікві­дації Народнього Театру «Просвіта» в Ужгороді. Від 1936 р. «Но­ва Сцена» стала закарпатським Народнім Театром.

Хоч «Нова Сцена» увійшла в історію, як просвітянський те­атр, все ж таки її початки були при Пласті, а її члени-основники були старші пластуни, під проводом визначного пластуна Юрія Шерегія-Грома. Це показує на велике значення організації стар­шого пластунства на Закарпатті. Кожний заснований курінь старших пластунів означав великий крок вперед для пластового руху на Закарпатті.

Нова Сцена, 1937. Фото з архіву видавництва "Ґражда"

Четвертим куренем старших пластунів був курінь «Самітніх Рисів», що повстав у Хусті літом 1936 р. з ініціятиви Степана Папа-Пугача. Основою куреня стали колишні пластуни гуртка «Рись», з куреня ім. Т. Корятовича при хустській гімназії, які того року закінчили гімназію і зложили іспит зрілости. Гурток прибрав до себе ще деяких старших пластунів і створив курінь старших пластунів «Самітніх Рисів». Першим їхнім курінним став Степан Пап-Пугач.

Курінь старших пластунів «Самітні Рисі» постановив зоргані­зувати старше пластунство на Закарпатті і створити т. зв. Улад Українських Старших Пластунів. За їхньою ініціятивою пл. часо­пис «Молоде Життя» у першім числі, за вересень 1938 р., помі­стив відозву у справі організації старшого пластунства такого змісту:

До пластунів (-ок) абітурієнтів (-ок) середніх шкіл!

Організаційний комітет Уладу Українських Старших Пласту­нів (УУСП) закликає усіх пластунів (-ок), абітурієнтів (-ок) серед­ніх шкіл негайно зголоситися до дальшої праці у Пласті, а саме в Уладі Українських Старших Пластунів (-ок). Курені Старших Пластунів будуть краєві, окружні та місцеві. Про цю відозву пла­стуни повідомлять усіх своїх знайомих, що були або хотять бути пластунами.

Правильник УУСП випрацює ініціятивний комітет. Вибір Го­ловної Управи УУСП і затвердження правильника відбудеться на першому з’їзді УУСП, що відбудеться дня 24 вересня 1938 р. о 3-ій год. по полудні, напередодні Краєвого Пластового З’їзду, у читальні Т-ва Просвіта в Мукачеві, з такою програмою:

1. Відкриття установчих зборів.
2. Реферат бр. Гайдамаки на тему: «Значення, завдання і про­грама Старших Пластунів».
3. Організаційні і програмові вказівки — бр. Пугач.
4. Розподіл по куренях і курінні наради.
5. Вибір Головної Управи УССП і заступника при УКПС.
6. Дебата над програмою і схвалення резолюцій.
7. Вільні внески і закриття зборів.

На зборах звернемо увагу на організацію старшого пластун­ства між учителями, яке мало б зайнятися організацією і поши­ренням Пласту між учительством і на селі. Старші Сестри і Браття!

Нехай не буде між Вами таких, що одушевлено не відгукну­лися б на заклик Ініціятивного Комітету!

За Ініціятивний Комітет:

Степан Пап-Пугач, ст. пл. скоб,
Олександер Блистів-Гайдамака, скавтмайстер.

Політичні події в осени 1938 р. перешкодили старшим пласту­нам зійтися на установчі збори, бо треба було приложити усіх сил для забезпечення політичних прав, свободи і самоуправи українців на Закарпатті. Зате члени куреня «Самітніх Рисів» продовжали свою організаційну працю. Так при кінці 1938 р. на Закарпатті існували вже чотири курені старших пластунів, а саме:

1. Курінь старших пластунів «Самітні Рисі» у Хусті.
2. Курінь Старших Пластунів у Королеві над Тисою.
3. Курінь Старших Пластунів, бувших членів Село-Пласту у Буштині.
4. Курінь Старших Пластунів Село-Пласту у Хусті.

Всі курені старших пластунів виконали велику працю для по­ширення пластового руху на Закарпатті. Багато старших пла­стунів завершило свою посвяту для народу своєю геройською смертю на Краснім Полі. З самого куреня «Самітні Рисі» п’ятьох старших пластунів наложило головами за свободу Карпатської України.

Честь їм і слава!

UA TOP Bloggers

One Response to Організація старших пластунів на Закарпатті у 1930-их роках

  1. […] діяльним і активним відділом у цій ділянці був 1-ий курінь кн. Теодора Корятовича в Ужгороді, який хоч би протя­гом одного 1928/29 шк. року виступав на […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *