Лісова школа на Закарпатті

Автор: Олександр Блистів
Матеріал надіслав: ст.пл. Юрій Юзич, ОЗО

Джерело: Пластові вісти. – 25 жовтня 1936. – Ч. 3 (39). – С. 5-6

Дайте молоді добрих провідників! Є кличем сучасної доби. Добрий провідник є передумовою кожної організації, а зокрема Пласту.

Цей брак провідників особливо відчував український закарпатський Пласт. Там після періоду Л. Бачинського, рухливого і здібного орґанізатора, що на жаль мусів покинути межі Закарпаття, настав період певного занепаду. Щоб цьому зарадити постаралась Краєва Старшина зорґанізувати для вишколу провідників Лісову Школу. Перша Закарпатська Лісова Школа відбулась у липні 1935 року в Солочині. При тім сталася одна, хоч неминуча хиба: команда і інструктори були Чехи і Словаки – слухачі Українці, яких було коло 35, але признали її тільки 9-ом.

1936.р. була орґанізована II Закарпатська Лісова Школа в тому ж Солочині. Школа почалась після закінченя укр.пл.табору 22. липня і трівала до 31. липня.

Лісова Школа на Закарпатті, 1935

Командантом Школи в цьому році був Ю. Горкі, чех, інструкторами були: Ю. Ґруз (чех), Кайзеров (москаль) і троє українців: Козицький, Мешко і Матяшівна. Новиною супроти минулорічної Л.Ш. було те, що крім українських пластунів були й члени москвофільського закарпатського Пласту. Всіх слухачів було 26; з них українців – 11, москвофілів – 13 і 2 словачки. Господарем і кухарем був бр. Кудеяр. Щоб курсанти не тратили часу працею коло кухні був зорганізований спеціяльний працьовний гурток з 6 душ, лише українців. Членів СУПЕ було в Л. Школі 4; 2 з І і ІІ Ржевницького куріня і 2 з ХІV. празького куріня.

Ціла Ліс.Школа пройшла в безупинній праці, недаром символом її є символ праці – сокира забита в пень. Від 1/26 г.рано до 7 г.вечора виклади, вправи, змагання. Тільки на сніданні й обіді можна трохи відітхнути. День починався руханкою і кінчався вечірньою збіркою, а часом ватрою. На викладах інструкто­ри проробили біля 30 ріжних тем з пластової ділянки, як з теоретичної так і з практичної сторони. Найголовнійші виклади, як ідеолоґія, історія, орґанізація були в руках чехів, фізичне виховання в руках москаля, а нашим дістались лише підрядні ролі.

Це було хибою, бо чехи не знаючи наших обставин не могли відпо­відно пристосувати своїх викладів. І воно таки ненормальне явище, щоб на ук­раїнській землі, для українських пластунів була чужа Команда… Велике неза­доволення курсантів викликало теж непошановання нашого прапору, який зразу на початку Л.Ш. зняли, а вивісили тілько державний. Також не співали нашого ґімну, а вивчили чеський, занехали молитву, наказали виконувати команду по чеському. Це все з тої причини, що в Л.Ш. були представники двох ворожих напрямків – українці і москвофіли і щоб не було ні цим ні тим, то хай буде по-чеськи.

Олександр Блистів

Олександр Блистів

Цікаве було співжиття представників двох ворожих таборів, які мусіли за одним столом їсти, під одним шатром спати і помагати один одному в міжгурткових змаганнях. Українці ставились з початку з великим застереженням, але це відношення згладилось, коли почули, що москвофіли до нас та і між собою гово­рять українською закарпатською говіркою. Та як інакше могло бути? Бо й вони, як і ми є синами українського народу і тільки лиха доля і темна несвідомість спричинили траґедію, що вони стали зрадниками свого народу. Але це явище пе­рехідне. Рано чи пізніше українська ідея, що має всі данні до життя, переможе! Треба буде ще тяжко боротися, багато енерґії і пожертви віддати народньому освідомленню, а що до Лісової Школи то треба конче подбати, щоб на другий рік вона була тільки наша.

UA TOP Bloggers

2 Responses to Лісова школа на Закарпатті

  1. […] академії і я бував з ним у кількох пластових таборах у Лісовій школі в 1938 році як старший пластун-скоб і курінний. До речі, до […]

  2. […] чехам. Все ж таки Степан Пугач заповів на літо 1938 р. українську Лісову Школу. Рівночасно він займенував трьох молодих […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *