прочитать на русском
read in English

17-18 вересня 2011 року у м. Рига відбувся 1-ий міжнародний молодіжний фестиваль мистецтв та культурних традицій української спільноти, присвячений 100-річчя української діаспори Латвії та 20-ій річниці Незалежності України.

Організатором фестивалю став Український центр молоді та дітей в Латвії, на чолі з головою – п. Ольгою Бергою.

Фестиваль відбувався за підтримки Малої Гільдії та в рамках інтеграційного проекту від мерії міста Рига.

У програмі фестивалю взяли участь – театр пісні “Ка Приз” (м. Львів, Україна), Народна капелла бандуристів “Галичанка” (м. Львів, Україна), Народний фолькльорний ансамбль “Вишиванка” (м. Київ, Україна), Національна скаутська організація України – Пласт, художниця-дизайнер Ізоліна Франків (Литва), молодіжний колектив Українського культурного центру “Кобзар” (Новий Сад, Сербія), молодіжний колектив Конгресу Українців Естонії, Українське товариство “Явір” (Єкабпілс, Латвія), Дитячий колектив “Коза Дереза” Українського товариства “Смерека” (Єлгава, Латвія), Ризька Українська середня школа, Латвія, Українське товариство “Мрія” (Даугавпілс, Латвія), Ансамбль LV:UA Українського центру молоді та дітей в Латвії.

Пропонуємо читачам інтерв’ю про фестиваль та діяльність української громади в Латвії з головою Українського центру молоді та дітей Латвії Ольгою Бергою.

Зліва на право: Міро Каленюк, член правління УКМТ «Кобзар», Новий Сад, Сербія, дружина посла України в Латвії Зоя Олійник та Ольга Берга – Голова Українського центру молоді та дітей в Латвії

Коли виникла ідеї проведення подібного фестивалю? Що вас підштовхнуло до організації? Яку головну мету ви хотіли втілити проведенням подібного заходу?
Ідею фестивалю ми виносили давно. Гарним прикладом для нас став перший форум української молоді в Таллінні, Естонія у червні 2009 року. З того часу ми хотіли провести щось подібне і в Ризі. Перш за все для нас важливим було залучення молоді дороботи в діаспорі та популяризація української культури серед населення Латвії.

Думаю, що нам це цілком вдалося. Ми показали гостям фестивалю (а серед них було і багато латвійців) різнопланові колективи з Украни. Також наші діти та молодь мали змогу виступати поряд з молоддю з України. Для нас це насправді дуже важливо. Ми навіть змогли повчитися танцювати українських танців, дякуючи представникам українського та естонського Пласту.

Ще однією цікавою подією була виставка вишивки від пані Ізоліни Франків (Литва)
Думаю, що ми дуже гарно і різносторонньо представити українську культури, мистецтво і наші діти відкрили багато нового та корисного для себе.

Скажіть, будь ласка, яка зараз є ситуація з діяльністю української громади в Латвії загалом?
Ситуація з українською громадою в Латвії є досить неоднозначною. Як і вся Латвія ми, українці, переживаємо певну кризу. Проте, все ж активно працюють українські товариства в районах. Це в більшій мірі обумовлено тим, що в районах місцева влада краще підтримує українські організації. Візьміть, наприклад, місто Єлгаву. Вже два роки поспіль місцева римо-католицька громада на чолі з Єпископом підтримує проведення Вифлеємського Вогню Миру спільно з українськими пластунами.

А як щодо діяльності саме української молоді?
Єдиною організацією в Ризі, що активно працює – є Український центр молоді і дітей в Латвії. За короткий час нашої діяльності, ми брали участь в молодіжних форумах, таборах, семінарах з молодіжного обміну між країнами Європи.

Яскравою подією минулого року була зустріч Вифлеємского Вогню, яку готували спільно з українським Пластом. Наша молодь активну участь також бере і в заходах української діаспори в Латвії.
А ще команда нашої організації брала участь в Молодіжному проекті “Життя без електрики”, що організовувала молодіжна організація Пласт в Естонії.

Вся наша активна діяльність дає можливість молодим людям відчути причетність до великого українського народу, спонукає до вивчення мови та культури.

Сьогодні активно також працюють наші осередки в Єкабпілсі та Єлгаві.

Знаю, що вас підтримали і Мала Гільдія і Ризька мерія. Як вони сприйняли ідею українського фестивалю? Чи підтримало Українське Посольство?
Ідею подібного фестивалю сприйняли дуже добре і Мала Гільдія і Мерія. Фактично, це була пропозиція Ризької Думи провести такий фестиваль. Від мерії був оголошений конкурс на інтеграційні проекти для різних культурних клубів та організацій.

Та й Українське Посольтво в Латвії нас теж офіційно підтримало. Зокрема, попри всі накладки та труднощі, дружина Посла України в Латвійській Республіці п. Зоя Олійник була на фестивалі до самого кінця.

Хто ще долучився до проведення фестивалю?
Мабуть, чи не єдиним партнером фестивалю виступила українська кав’ярня «Дніпро». За що щиро дякуємо п. Людмилі Клименко та п. Оксані Рогальській.

Деяку допомогу нам надали також хостел TigerHostel, Вища школа менеджементу інформаційних систем ISMA та компанія-перевізник «Олімп».

Які ідеї на майбутнє? Що ви бачите головним у роботі з українською молоддю в Латвії?
На майбутнє – першочергово нам потрібно відкрити курси чи групи з вивчення української мови. До речі, нас підганяють в цьому плані і самі латиші, навіть наш керівник проекту від Малої Гільдії висловив бажання вивчати українську мову.

Ще хочемо зробити велике свято для молоді на Різдво.

Сподіваюся, що й надалі будемо співпрацювати з молодіжними організаціями України та з-за закордону, плануємо брати учать і в проектах від Євросоюзу. Можливо й самі будемо писати та реалізовувати якісь проекти.

Які відгуки про фестиваль ви вже встигли отримати від учасників?
Попри значні труднощі в орагнізації, ми отримали багато позитивних відгуків. Важливо, що відгуки – щирі. Дуже приємно було поспілкуватися з українцями з Нового Саду, з Сербії та з уже добрими друзями з Естонії.
Приємно було також отримувати подарунки від запрошених учасників.

*  *  *

Джерела:

UA TOP Bloggers

Запрошую підписатися

Час від часу ми готуємо підбірку найкращих матеріалів і будемо раді поділитися

Чудово! Ми надіслали лсиста на вказану пошту, його треба відкрити і підтвердити підписку.