Закарпатські пластуни на Всесвітньому джемборі у Мадярщині, 1933

Учасники Джемборі в Геделе

Джерело: С. Пап-Пугач. Пластовий Альманах

Всесвітнє скаутське джемборі в Мадярщині (2—8. VIII. 1933 р.).

Із споминів бр. Юрія Грома та його описів (див. Свобода, Ужгород з дня 7. XII. 1933, стор. 4; Українське Слово, Ужгород з дня 1. X. 1933, стор. 2—3) можемо подати такий образ участи закарпатських пластунів на міжнароднім джемборі у Ґеделе, Мадярщина:

На мій внесок і з розпрацьованою програмою, Краєва Пластова Старшина схвалила нашу участь на джемборі у Ґеделе ще дня 5 лютого 1933 р. Назначено теж і провід учасників у такому складі: провідник — Юліян Ревай; заст. провідника — інж. Проппер (за жидівський кадімаг); секретар — Юрко Білей; провідниця пластунок — Анна Устіянович; а мене, як скавтмайстра і фах. учителя, повірили технічно приготовити учасників (35 хлопців і 22 дівчат), сформувавши їх у т. зв. 1-ий джемборі курінь Українських Пластунів Підкарпатської Руси.

Учасники Джемборі в Геделе

Учасники Джемборі в Геделе

Більшість зголошених була з Хусту (30 душ), з Ужгороду (12 пластунів), Мукачева, Вел. Бичкова, Рахова і Тячева. На спільні сходини (15 разом) зголошені з’їзджалися до Хусту, де мій брат Євген Горішок працював при Пласті і де всі учасники приготовлялися до ІІ-го пл. іспиту, без якого нікому не було вільно брати участи у джемборі. З’їзджалися на власні кошти і кожний з них мусів надбати собі український національний стрій (гуцульський або полтавський). Крім пластового приготування, разом з братом, я приготовляв і намічену програму.

Мішаний хор під дир. бр. Євгена Горішка настудіював 10 укр. концертових пісень; а драматичний гурток під моєю режисерією підготовив оперу С. Артемовського: „Запорожець за Дунаєм”. Щоб набути відповідний ритм, ми дали кілька вистав Запорожця ще перед своїм від’їздом у Хусті, Мукачеві, Сваляві і Поляні.«Всі зголошені відтак таборували у підготовчому таборі у Солочині при Сваляві, від 16—31. VII. 1933 р., де Андрій Кість настудіював з танцюристами 11 народніх танців. У тім же ж таборі учасники, що ще не були пластунами розвідчиками, зложили ІІ-ий пл. іспит.

Тоді займенували теж команду джемборі-табору, командантом якого назначено бр. Юрія Грома, скавтмайстра. До Будапешту ми прибули вечером, дня 31 липня 1933 р., переночували у вагоні і раненько удалися на місце спільного табору. Нас примістили до VІ-го підтабору, призначеного для скавтів з Чехословаччини. Ми скоро розбили свій табор під смерековим лісом, поставивши над входом до табору напис: „ЧСР. — Український Пласт Підкарпатської Руси“. Над брамою, крім державного чехосл. прапору, висів теж і наш синьо-жовтий прапор.

Дізнатися більше про історію Пласту у Карпатській Україні

При таборі ми мали ще й виставу українських ручних робіт (вишивок, килимів, дерев’яних різьб тощо), що приваблювала до нас тисячі відвідувачів. На світове джемборі у Ґеделе з’їхалося до 30.000 скавтів з 50-ох держав та 80-ох різних національностей… Від 2—8. серпня ми щодня виступали при ватрах різних таборів, хоч найчастіше у VІ-му підтаборі, в якому крім нас і чехословацьких скавтів були приміщені ще англійці (до 5,000) та відділ мадярських „черкейсів”.

Як виступи нашого хору так і танцюристів викликали бурі оплесків. Коли наш соліст, бр. Імре Кардашинець, відгуляв чумака, оплескам не було кінця. Англійські скавти кидали йому під ноги гроші, які наш провід з подякою звернув їм назад. Чехословацьке начальство тішилося, що закарпатські пластуни так гарно приготовилися і з успіхом виступали при ватрах та на стадіоні. Найуспішніший наш виступ був у джемборі-театрі, в якому збилося до 6,000 глядачів, коли ми відіграли 3-тю дію „Запорожця”, виступили з хоровими партіями і нац. танцями (вечером, дня 7. VIII. 1933 р.).

Управа театрального гуртка куреня ім. О. Вахнянина у Празі

Управа театрального гуртка куреня ім. О. Вахнянина у Празі

Тоді англійці зфільмували наш цілий виступ. На джемборі у Ґеделе ми показали цілому світові, що Закарпаття українське і воно має свою питому українську культуру, що її запопадливо плекає нова генерація молоді. Таборова преса часто згадувала про виступи закарпатських пластунів і містила знимки з нашого пластового життя. Між іншим, мадярський фаховий журнал «Сінгазі Ейлет» (Театральне Життя) помістив кілька знимок наших пластунок з підписом: „Українські пластунки із Підкарпаття”. Нарешті мадяри узнали, що на Закарпатті таки є українці»…


2 Responses to Закарпатські пластуни на Всесвітньому джемборі у Мадярщині, 1933

  1. […] її багатства, красу, людей від пластової молоді. На Джемборі в Угорщині у 1933 р., яке відбувалось у Гьоделе біля Будапешта, […]

  2. […] умовах». 1933 року став членом пластової делеґації на скаутське Джемборі в Ґеделе (Угорщина), нелеґально перейшовши кордон. Належав до […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *