Проповідь Владики Любомира Гузара на Соколі

Любомир Гузар з пластунами на Соколі, 1997

Виголошена 11.08.1997 р. під час Ювілейної Пластової Зустрічі.
Записав пл.сен. Віталій Окуневький, ЦМ

Джерело: 20 котячих кроків. Альманах до 20-річчя куреня
«Целібат Мурлики» / упор. І. Гоменюк. – 2011. – 208 с. + 8 с. іл.

Я дуже вдячний організаторам цієї ювілейної святочної зустрічі за ласкаве запрошення бути тут з вами сьогодні, на оцьому нашому таборі, як його називали Соколом, дехто і Соколом-батьком. Ми зійшлися сьогодні тут не тільки щоб зустрітися, щоб відбути оту нашу ювілейну зустріч, але я думаю, що ця наша зустріч стала нагодою для нас освятитися. Освятитися духом великого добродія цієї оселі Слуги Божого митрополита Андрея, освятитися духом тих наших пластових предків, які на цьому таборі гартували свій дух, які тут пластували, а коли прийшла потреба, послужили нашому народові, і не один з них віддав своє життя за волю нашого Рідного Краю, нашого народу.

Любомир Гузар на Соколі, 1997

Любомир Гузар на Соколі, 1997. Фото подав пл.сен. Богдан Олексій, ЦМ

Колись не було так легко і просто піднести Український прапор в цьому таборі, тут переслідували наших батьків, тут забороняли їм, а сьогодні при Божій помочі ми стоїмо на нашій рідній і вільній землі. І немала в цьому заслуга отих, що колись тут пластували.

Говориться, що буде конкурс на клич, на гасло, в якому була б з’ясована філософія життя нашої держави і нашого народу. Так, як інші народи це мають: французи своє славне «свобода, братерство, рівноправність» чи майже всі народи, великі, старі та культурні, мають якийсь такий свій клич. І кажеться, що тепер буде конкурс, щоби якийсь такий знайти клич, в якому була б з’ясована суть нашого українства. Не знаємо, як це і чи взагалі це відбудеться і як воно відбудеться і з яким вислідом, але мені здається, що було би дуже гарно і дуже влучно, якби кличем, гаслом України став отой клич, який з давніх-давен є питомий нашому Пластові: «Бог і Україна!». В цих двох словах сказано дуже багато, над цими словами можна довго застановлятися і властиво ніколи не вичерпати їхнього змісту.

Над тими словами, дорогі мої, хочемо і сьогодні хоч трохи застановитись, бо крім того факту, що відбуваємо ювілейну зустріч, сьогодні ще такий особливий день, особлива нагода – сьогодні складає Присягу наступний Начальний Пластун. А він має бути носієм, символом отої нашої Пластової Ідеї, нашого Пластового Ідеалу. Хто старший тут між нами, той пережив дві великі тоталітарні системи. Одна з них абсолютно заперечувала Бога, а друга, хоча, здавалось би, хотіла б признати Господа Бога, ставила на поясах своїх вояків згадку про Бога, але їхня душа була далека від Господа Бога.

І коли застановимося, що оті дві великі тоталітарні системи, які розпоряджали стільки людьми, які мали таку велику збройну силу, які мали велику економічну силу, велике багатство, велике число людей, як вони розплились. Це нас застановляє: чому? Бо ті тоталітарні системи відреклися Бога. Відректися Бога,  то не тільки щоби не згадувати Його чи поборювати Його, відректися Бога  – це взагалі стратити зрозуміння свого життя, взагалі зрозуміння існування. Бо коли подумаємо, що хто заперечує Господа Бога, хто його відкидає у своєму житті, той немовби тратить якір, яким може своє життя злучити з основними правдами і засадами.

Хто заперечує Бога – заперечує гідність людини Божого створіння, заперечує всяке поняття правопорядку, заперечує право кожної людини до своєї гідності, до своєї вартості, до здійснення самого себе, значить заперечує підстави нормального людського життя і побуту.

Коли ж ми візьмемо серйозно оцей наш клич «Бог і Україна!», коли ми стараємося розуміти самих себе, розуміти своє відношення до других, будь то в родині, будь то в громаді, будь то в спільноті, будь то в державі, а робимо це дивлячись на наше походження від Бога і на ту ціль, яку Господь Бог дав нам в житті, тоді ми можемо в якийсь спосіб ціле наше життя належно упорядкувати. Ми самі тоді стаємо повноцінними людьми, ми тоді розуміємо, що живемо не задля своєї примхи і забаганки, але живемо щоб служити другим, щоби спільно рости, щоби спільно створювати місце, гідне для життя людей, щоби спільними силами будувати свою державу і вдержувати її вільною – це нам приходить коли ми бачимо своє життя, своє існування беручи до уваги саму основну правду, що від Бога походимо, що Богові маємо служити, що з Богом маємо співдіяти і в Бозі знаходимо наше правдиве щастя. Оцей наш клич, на якому виховувалися десятки, сотки, а то й тисячі наших попередників пластунів і пластунок. Нехай і для нас, дорогі мої, він буде дороговказом життя.

Часто застановляймося над тими короткими, але такими значущими, такими глибокими словами: «Бог і Україна!». Господь Бог дав нам, що ось цими останніми роками ми одержали, можна сказати, від Нього як дар свободу нашої землі і нашого народу. І тому тим більш важним є, щоби ми розуміли себе, своїх ближніх, ціль свого життя взагалі.

Любомир Гузар з пластунами на Соколі, 1997

Любомир Гузар з пластунами на Соколі, 1997. Фото подав пл.сен. Вячеслав Стебницький, V

Застановляймося часто над тими словами, і нехай вони будуть для нас дороговказом, нехай вони будуть тим кличем, тим гаслом, яке буде вести нас у нашому житті, яке допоможе нам бути не тільки добрими пластунами і пластунками, яке допоможе нам бути добрими громадянами, бути добрими людьми бути добрими християнами. Ми поставили собі, як клич щось найвищого, щось найбільш суттєвого.

Ми не поставили собі як ціль нашого життя щось маленьке незначне. Ми поставили як ціль нашого життя, як гасло нашого життя найвищі і найкращі вартості. Так повинно воно бути. І коли ми так сьогодні отут, на оцьому освяченому пластовому клаптику землі зійшлися, постановім собі, що наше життя будемо здійснювати згідно нашого кличу. Аж тоді ми справді сповнимо ціль нашого існування: ми самі зростемо, ми принесемо велику користь нашим спільнотам, нашій цілій державі.

Ми принесемо славу Богові. Славу, яка Йому належиться на віки вічні. Амінь.

2 Responses to Проповідь Владики Любомира Гузара на Соколі

  1. […] Архиєрейської Служби Божої Владика Любомир Гузар освятив новозбудований курінь, будинок управи та […]

  2. […] Пласт він не забував ніколи: він освятив новобудови на «Соколі» в Карпатах, у 2002 р. брав участь в ЮМПЗ у Свіржі, з нагоди […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *