Лісова Школа у Солочині 1938 р.

Джерело: Степан Пап-Пугач, Пластовий Альманах

Лісова Школа — це школа для провідників пластових відділів. Головно для українського Пласту така школа мала велике значення, бо вона мала підготовити теж: і прийдешних провідників народу. Краєва Пластова Старшина Українського Пласту на Закарпатті роками домагалася своєї власної лісової школи. Однак Центральна Управа Скавтів Чехословаччини завжди відмовляла своєї згоди на влаштування української лісової школи.

Деякі українські пластуни записувалися до чеських або словацьких лісових шкіл, щоб набути відповідного пластового вишколу і так прислужитися своїм знанням українському Пластові. Щойно 1935 р. Центральна Управа Скавтів улаштувала у солочинському таборі першу Лісову Школу на Закарпатті, але для всіх національностей. Інструкторами були чехи і словаки, лиш один українець із СУПЕ — скавтмайстер Данило Козіцький з Праги. У цій школі взяло участь кілька українських пластунів. Однак вона скінчилася фіяском. Чеські інструктори пропагували тут вільну любов, що донеслося і до церковної влади. Тому Краєва Пластова Старшина рішуче запротестувала проти таких інструкторів.

Українські пластуни - учасники ЛШ 1935 р., що її проводив Союз Скавтів ЧСР

Ставши 1937 р. краєвим звітодавцем, Степан Пап-Пугач зразу запланував українську школу на літо 1938 р. і цей свій план представив Центральній Управі у Празі. Прага запротестувала, мовляв Закарпатський Пласт не має фахових інструкторів-скавтмайстрів. На це краєвий звітодавєць займенував трьох старших пластунів скобів, «Самітніх Рисів»: Олександра Блистова-Гайдамаку, Михайла Лиса і Романа Балицького-Карася, що покінчили чеські Лісові Школи скавтмайстрами. Рівночасно призначив їх на інструкторів першої української Лісової Школи. Празька централя осталась безсилою. Степан Пап-Пугач у Обіжнику Краєвого Звітодавця проголосив іменування вище згаданих ст. пластунів скавтмайстрами і заповів Лісову Школу у Солочині, почавши від дня 21 липня 1938 р.

До Лісової школи зголосилося около сорок пластунів і двадцять пластунок. Це був цвіт закарпатського українського Пласту, найвизначніші пластові провідники із середніх шкіл. Командантом табору Лісової Школи був Михайло Блиск, хустський пластун і надпоручник чехословацької армії. Він викладав упоряд і картографію. Із «Самітніх Рисів» викладали:

  • Михайло Лис – гімнастику і плекання спорту;
  • Богдан Рубинович-Беркут – розвиток пластової ідеології;
  • Олександер Блистів-Гайдамака – українську мову, історію і географію України;
  • Степан Пап-Пугач – ідеологію укр. Пласту, пластовий закон, ведення гуртка і куреня.

До того інструктором був ще Михайло Бажанськрій-Кудеяр і ще кілька пл. викладачів.

Комендант ЛШ у Солочині, 1938

Ця Лісова Школа дала українському Пластові понад 60 пластунів і пластунок скобів, тобто з третім пластовим іспитом. Це все віддані пластуни з останніх років середніх шкіл (гімназії, учит. семінарії, торговельної академії), із усіх кутів Срібної Землі, які бажали дальше працювати над пластовим вихованням закарпатської молоді. Це шістдесят молодих пластових провідників, які мали перебрати ведення куренів по містах і селах Закарпаття. Це був великий задум зв’язкового Степана Пугача: кожного року випускати з української пластової Лісової Школи стільки фахових пластунів-провідників, щоб по всіх і найменших селах вони могли закладати і вести пластові відділи свідомої молоді.

Лісова Школа на Закарпатті

Лісова Школа на Закарпатті

Учасникам врилася у пам’ять подія останніх днів Лісової Школи. Своє пластове знання вони мали перевести у практику під час великої гри. Всі пластуни й пластунки вийшли в гори між Солочином і Голубинним.

Михайло Лис з половиною лісовиків мав напасти і здобути близький вершок гори після приписів гри. Михайло Козичар був назначений проводити обороною гори, щоб не допустити нападаючих на вершок.

Пластунки-лісовички зайнялися санітарною службою, доглядом ранених, перев’язуванням ран, першою поміччю тощо. У цій великій грі було примінене все пластове знання: сиґналізація, спостерігання, перша поміч, ношення хорих, лазання по деревах, затирання слідів і под.

Старші пластуни під проводом команданта табору Михайла Блеска та Степана Пугача повилізали на високе дерево, звідкіля пильно стежили за наступом і обороною лісовиків. І хто подумав би тоді, що не мине й сім місяців, а Михайло Козичар поведе гурток своїх пластунів в обороні Карпатської України проти тяжко озброєної мадярської армії на Краснім Полі?

Друзі, якщо вам подобається ідея блогу та його контент, то побажати йому (блогові) успіхів і процвітання ви може на сторінці благодійності 😉

[paypal-donation]


UA TOP Bloggers

2 Responses to Лісова Школа у Солочині 1938 р.

  1. […] пластового табору в Солочині, потім інструктором у першій укр. Лісовій Школі. Всі таборовики мило згадують свого команданта і […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *