20 років від створення пластового куреня “Целібат Мурлики”

Кульбас, о. Іван, Директор про щось активно розмовляють

Джерело: 20 котячих кроків: Альманах до 20-річчя куреня
«Целібат Мурлики» / упор. І. Гоменюк. – 2011. – 208 с.+ 8 с. іл.

Фото: ст.пл. Володимир Токач, ЦМ

9-10 липня 2011 р. Б. на пластовій оселі Сокіл пластовий курінь Целібат Мурлики відзначав 20 років від часу заснування.

У суботу, у каплиці на Соколі о. Іваном Пецюхом (Моршин) була відправлена панахида за Іваном Чмолою та всіма загиблими пластунами за волю України.

Відтак, на ватрі відбулася презентація альманаху до 20-ліття куреня “20 котячих кроків“.

Важливою подією стало іменування Мурмурандо ІІ (єдиний пожиттєвий почесний член куреня) пл.сен. Степана Павлишина, ЦМ.

Під час відкриття ювілейно збірки на Соколі, 9 липня 2011 р.

Під час відкриття ювілейної збірки на Соколі, 9 липня 2011 р.

Курені УСП-УПС – чи не найважливіші осередки праці дорослих членів Пласту, бо тут згуртовані справжні друзі, що мають переважно спільні уподобання. Це товариства, де панує дружба та взаємна підтримка. Це особливі утворення у межах Пласту, базовані на почуттях побратимства, певній спеціалізації та власних традиціях. Їх можна порівняти з середньовічними лицарськими орденами, що діяли у межах католицької церкви, але мали спеціальні цілі, власну структуру, атрибутику тощо.

Особа, що хоче вступити до куреня, повинна відбути випробувальний термін та виконати низку завдань. Між членами куренів УСП-УПС панує заледве чи не родинний дух, що виробляється внаслідок постійної співпраці у різних акціях та заходах і взаємної допомоги навіть поза Пластом. Членство у курені є предметом гордості з боку його власників. Воно сприяє більш цікавому та активному пластуванню, забезпечує постійне удосконалення в улюбленій ділянці та підтримку побратимів.

Куренем УСП-УПС, що був першим створений з часу відродження Пласту в Україні без діаспорних аналогів, є «Целібат Мурлики». За двадцять років свого існування мурлики зуміли принести значну користь Пласту, працюючи в різних ділянках пластування, перш за все – як активні новацькі та юнацькі виховними. Історія Куреня – це передусім активне пластування окремих Мурлик, які, однак, не забували і про свою курінну приналежність, пишалися своєю приналежністю до куреня та пропагували його ідеї. Сьогодні курінь УСП ЦМ вже має число 41, а курінь УПС – 44.

Майбутні члени куреня УСП-УПС «Целібат Мурлики» зарекомендували себе як активні пластуни ще до його створення. Зокрема, у серпні 1990 року, коли з часу відродження Пласту в Україні щойно проминув рік, а радянській імперії ще стільки ж належало стояти, майбутні мурлики організували низку юнацьких таборів: Богдан Олексій був комендантом табору УПЮ-ів станиці Тернопіль «Січ» у с. Томаківка біля Дніпропетровська (20 осіб), Віталій Окуневський – комендантом мандрівного табору моршинських юнаків «Джерело» на гору Парашка Сколівського р-ну (10 осіб, серпень), Степан Корчинський – комендантом табору юнаків станиці Івано-Франківськ «Червона Калина» (біля м. Яремчі).

Відтак майбутні мурлики взяли активну участь у підготовці та проведенні Установчого З’їзду Пласту в Україні, який відбувся 19-21 жовтня 1990 року в містечку Моршин Львівської обл. Зокрема, пл.сен. Віталій Окуневський дбав за розташування та харчування учасників З’їзду. На З’їзді було обрано Тимчасову КПР України, до якої, серед інших, і увійшов ст.пл. Степан Корчинський (станиця Івано-Франківськ), майбутній член Куреня.

Власне історія куреня починається у селищі Славське Львівської області, де з 30 березня по 2 квітня 1991 року відбувався Міжкрайовий вишкіл впорядників УПЮ (комендант – пл.сен. Петро Содоль, ЛЧ зі США). Один з гуртків учасників вишколу (найстарший за віком) обрав собі за назву вислів «Целібат Мурлики», взятий з жартівливої пісні 3-го Куреня УСП «Лісові Чорти». Саме члени цього гуртка і склали у майбутньому основу Куреня УСП-УПС «Целібат Мурлики». Першуном вишколу став майбутній мурлика ст.пл. Олег П’ясецький зі Стрия (пізніше перейшов до куреня «Бурлаки»). Дата 31 березня 1991 року є датою започаткування ідеї «Целібат Мурлики».

Дружба, започаткована під час лютневого вишколу, зміцніла під час спільної мандрівки на Маківку і вилилася у створення Куреня УСП-УПС. 6-7 липня на Соколі відбулися Установчі Збори Куреня. Його «хресним батьком» став пл.сен. Володимир Мурський-«Мурмурандо», ЛЧ (той самий, про якого Лісові Чорти склали у міжвоєнний період свою жартівливу пісню через його тривалу безшлюбність).

Основний тягар по підготовці Збору взяв на себе Віталій Окуневський-«Кульбас». Він не тільки зумів забезпечити організаційний бік справи (адже з’їхалася купа гостей), а ще й підготував статут та кодекс Куреня. Головною ідеєю було обрано виховництво: якщо інші курені УСП-УПС проголошували для себе пріоритетним якийсь специфічний вид пластуваня, то мурлики обрали собі за спеціалізацію саме головну мету Пласту – виховництво.

Основні напрямки діяльності ЦМ окреслили у статуті: виховництво, мандрівництво, таборування, відбудова таборової оселі «Со-кіл». Умовою вступу в Курінь визначено успішну працю з новацтвом та юнацтвом. Основною формою роботи були короткочасні одно-, дво-, трьохденні таборові зустрічі юнацьких гуртків із різних станиць.

Збором Куреня провадили: комендант – ст.пл. Олег П’ясецький-«Пугач» (Стрий), бунчужний – ст.пл. Василь Щекун-«Філософ» (Стрий), писар – пл.сен. Віталій Окуневський-«Кульбас» (Моршин).

Програма Збору складалася з обговорення і затвердження статуту куреня, обрання проводу, юнацького змагу першунів мурлицьких гуртків та купальської ватри. Гостями збору стали пластові сеньйори комендант першого пластового табору на Соколі Володимир Мурський (93 роки), один з перших сокільських таборовиків Степан Коржинський (85 років), подружжя пластунів Ольга (80 років) та Юліан Воробкевич (85 років).

собовий склад куреня на момент заснування налічував 13 осіб. За поданням щойнообраного Генерального Коцура – друга «Кульбаса» було прийнято рішення про іменування почесним титулом Мурмурандо Перший Володимира Мурського.

Перший курінний провід: курінний – Віталій Окуневський (Моршин) «Кульбас», хорунжий – Василь Щекун (Стрий) «Філософ», писар – Іван Гавліч (Тернопіль) «Моховик», скарбник – Богдан Олексій (Тернопіль) «Тато», Драпливий Мурлика – Олег П’ясецький (Стрий) «Пугач».

У 1991 році було започатковано одну з традицій Куреня – кількаденні таборові зустрічі для юнацтва, первісно звані «шабашами», а пізніше переіменовані на Мурликіади. Ці зустрічі давали змогу юнацтву побачитися з однолітками з інших місцевостей, повправлятися у практичному пластуванні. Кількаденні Мурликіади не потребували таких затрат як табори, а тому були вигідними та мобільними. Активні були Мурлики і в організації юнацьких таборів.

Патроном куреня є Іван Чмола – «Чмоль» (1882-1941), співзасновник Пласту, сотник УСС, полковник Київських Січових Стрільців, найвизначніший скаутмайстер Пласту в таборовій та мандрівній ділянках, який є для мурлик прикладом служіння Богові та Україні, праці з пластовою молоддю та проведення пластових таборів.

Метою куреня є координація та об`єднання зусиль активних пластунів задля досягнення мети Пласту шляхом плідної праці в Пластових Уладах, розвитку організації та її інфраструктури, плекання провідницького хисту особистості. У своїй діяльності мурлики керуються законом Мурмурандо Першого «Будь-яку справу трактуй з гумором». Мурлики плекають курінне побра-тимство та дотримуються Курінного Кодексу. Курінні барви – чорна, жовта.

Серед членів куреня є фахівці найрізноманітніших професій — лікарі, видавці, юристи, історики, митці, економісти, інженери, педагоги, духовні отці тощо. Попри інші організовувані заходи, щороку обов’язково відбувається Великий Збір куреня, що проходить у березні на Соколі.

Нам є ще згадати і є чим пишатися, а найголовніше, що курінь, попри окремі «чорні смуги» свого життя, не занепав, що до нього йде молоде поповнення – старші пластуни та молоді душею сеньйори з різних станиць. Мурлицькі кольори – чорний та жовтий – добре знають пластуни і друзі нашої організації в Україні та поза нею сущі. Мурлицький шеврон став своєрідним «знаком якості», вказуючи на приналежність до щирого братства людей, яким справді не байдужі християнські цінності й май-бутнє України та її молоді. Мурлики впевнено йдуть вперед, пам’ятаючи про життєвий чин-приклад свого патрона Івана Чмоли.

Детальніше про історію куреня, його здобутки та самих мурлик ви дізнаєтесь з наступних розділів Альманаху “20 котячих кроків“.


3 Responses to 20 років від створення пластового куреня “Целібат Мурлики”

  1. Богдан сказав:

    Напишіть щось до Ювілею КВТ.Коротку історію.Програму святкування.
    др. Тато

  2. […] на Соколі 9 липня 2011 року, в рамках відзначення 20-ліття ЦМ та дня народження патрона – Івана […]

  3. […] Сокіл пластовий курінь Целібат Мурлики відзначав 20 років від часу заснування (а тут – 21 […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *